Красний кут: вiнки на водi

ВОДА, КАПАЛЬСЬКІ БАГАТТЯ І ЕТНО-РОК

Купальські свята настільки популярні на Слобожанщині, що не минули жодного села, міста чи містека на Харківщині. У Краснокутстку хлопці та дівчала запалили купальські багаття над річкою з присмаком старого вина – Мерло, назва якої така ж п'янка, як і купальська ніч.

До речі, вогнища горіли на березі, який влада упорядковує з допомогою підприємців. Це місце стає дуже популярним, отож не дивно, що на купальському святі у Краснокурську були помічені автобуси не лише місцеві, а й сусідніх районів та областей.

Дехто, як скажімо богодцхівці та валківці, привезли свої знамениті фольклорні колективи. Добре співали й місцеві аматори. У такому супроводі, кажуть, добре плелися внки, ліпилися фігурки різних містичних звірів з глини, ну і споживалися традиційні украхнські страви. Найсмачніші – з горщиків опішнянських майстрів. Нічого дивного тут немає, адже Опішня від Краснокутська, як кажуть, через дорогу.

А потім традиційно дівчата пускали вінки на темну воду річки Мерло, разом з хлопцями перестрибували через вогонь. В.о. затсупника голови ХОДА Іван Варченко, який взяв участь у святі, порівнює вогонь, його очищаючий симівол з очищенням України – задля добра. Дуже цікавими виявилися народні ігри для дітей. Комп'ютерному поколінню, виявляється, ці ігри цікаві. Родзинкою Краснокутського свята було те, що біля багать, після того, як дівчата пустили свої вінки на воду, хлопці робили їм справжні, а не театральн пропозиції руки і серця. Краснокутці стверджують – жодна дівка на виданні не відмовилася. А потім місцеві музики, які сповідують етно-рок, дали концерт при спалахах вогнищ. Скільки було драйву!

До речі, для місцевої влади, за словами голови РДА пана Марчука подібні заходи – це відродження туристичної привабливості району. Тут є відомий в Україні Дендропарк, маєток меценатів і цукрозаводчиків Харитоненків із знаментою церквою, сільска Третяковка – художня галерея в Пархомівіці та багато іншого. Навряд чи ще якийсь район області посперечається з Краснокутським по кількості історичних пам'яток. Потребує відродження й етнофестиваль "Співочі тераси", – неперевершене діство, освячене участю Ніни Матвієнко та Олега Скрипки. Місцева влада обіцяє відродити його за рік. А помічники,сподіваються, знайдуться.