Президент США Дональд Трамп вважає, що Кремль прагне додаткових територій, не усвідомлюючи, що російський диктатор домагається політичного контролю над Україною.
Про це пише The Telegraph.
Трамп переконаний: якщо Росія отримає ще частину Донбасу, мирну угоду буде укладено. У Білому домі так вважають, оскільки Кремль послідовно створював враження, що його мета полягає саме в територіальних здобутках. Крім того, Москва намагалася схилити Трампа до тиску на Україну, просуваючи мегаугоду щодо мінералів на 14 трильйонів доларів і пропонуючи обіцянки великих прибутків для його посланців.
Водночас реальна мета Москви, як стверджується у публікації, полягає у створенні юридично зобов’язувальної системи постійного втручання в політичне життя України. Кремль прагне механізмів впливу на мовну політику, медіа, православну церкву, історичну пам’ять та вибори. Незалежна Україна розглядається Путіним як екзистенційна загроза безпеці Росії.
Як зазначає британський журналіст Овен Меттьюз, ще у 2008 році тодішній посол США в Москві Вільям Бернс у засекреченій телеграмі попереджав Вашингтон, що прагнення України до НАТО є для Росії “емоційним і болючим” питанням. Він зазначав, що Путін боїться “оточення” і що Москва може постати перед рішенням про втручання. Через вісімнадцять років цей сценарій, як вказується, продовжує розгортатися.
Після чотирьох років війни, бомбардувань і воєнних злочинів шанси на прихід до влади в Києві проросійського уряду оцінюються як нульові, адже війна не знищила незалежність України, а зміцнила її, тоді як 81% території, що не перебуває під окупацією, став більш однорідно українським та більш антиросійським.
Під час переговорів у Швейцарії Кремль, як зазначається, змоделював свої вимоги щодо гарантій безпеки за зразком кіпрських домовленостей 1960 року, які передбачали право збройного втручання. Також наголошується, що заклик до розміщення британських і французьких військ може зірвати мирний процес і спровокувати подальшу ескалацію, включно з атаками на миротворців НАТО. Водночас наполягання на продовженні бойових дій також називається безвихідним шляхом.
Як пише видання, щоразу, коли Україна демонструє гнучкість, Росія підвищує свої вимоги. Україна наполягає на максимально зобов’язувальних гарантіях безпеки, зокрема на угоді за зразком статті 5 із Вашингтоном та членстві в ЄС. Однак головною причиною глухого кута називається те, що Путін не відмовився від своєї ключової мети — недопущення вільної України, що й визначає характер переговорів і бойових дій.