Дивишся новини: проросійські мітинги, скандування „Росія!”, немотивована агресія по відношенню до усіх, хто має іншу точку зору – і не розумієш: що рухає учасниками акцій? хто вони? і чого врешті-решт намагаються добитися?
Серед, так званих, проросійських мітингарів завжди дуже багато пенсіонерів – бабусь і дідусів, що ратують за повернення Радянського союзу. Вони й досі не можуть змиритися з розвалом СРСР, більше того, вірять, що його можливо повернути, відбудувати знову.
Звичайно, їх ностальгію за Союзом можна зрозуміти – тоді вони були молоді, щасливі, життя ще було попереду, але як би це жорстоко не звучало, зараз життя попереду вже у їхніх внуків, правнуків, які мають свої уявлення про те, як хочуть жити, виховувати своїх дітей. Тому, коли чуєш від таких бабусь, що вони бажають кращого майбутнього нащадкам, хочеться сказати лише єдине: а ви запитали у молоді, до чого вони самі прагнуть?!
Нинішня молодь зовсім інша, у неї абсолютно інші погляди та потреби. Молоде покоління, яке або виховувалося, дорослішало в незалежній Україні, або вже народилося після розпаду Союзу, ніколи не зможе жити в тих рамках, в яких ви, можливо, досить комфортно почувалися в СРСР.
Це покоління бачило розсекречені документи по Голодомору, репресіям… У більшості з них не вміщується в голові, як депутат міської ради може гордо тримати прапор із зображенням Сталіна. Зрозумійте їх і дайте можливість самим приймати рішення стосовно їх подальшої долі. Свого часу і їм доведеться зробити те саме для своїх нащадків…
Тим більше, якої кращої долі ви для них виборюєте? Приєднання до Росії? Невже це панацея від усіх проблем? По-перше, сумнівне питання, наскільки росіянам живеться краще за українців. А по-друге, якщо Україна, або якась її частина приєднається до Росії, то вона просто піде у прийми. Як сирота, яку дядьки беруть до себе із жалості і яка ніколи не стане повноправним членом родини. Чи це щастя?! Малоймовірно…
Не варто робити зі своїх дітей, внуків бідних родичів, дайте їм можливість будувати своє життя по-своєму і вони завжди будуть вдячні вам за це… Вони – українці, більшість з них щиро пишається своєю Батьківщиною і бажає працювати задля процвітання СВОЄЇ країни. Згадаймо українське прислів`я: де народився, там і згодився…