Протягом останніх трьох років щорічна Мюнхенська конференція з безпеки була тлом для переговорів високого рівня щодо війни між Росією та Україною. Цього року вона, ймовірно, стане яскравим нагадуванням про те, наскільки застопорився переговорний процес, пише POLITICO.
Десятки світових лідерів і високопосадовців, зокрема президент України Володимир Зеленський, держсекретар Марко Рубіо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, зберуться в історичному готелі Bayerischer Hof, починаючи з п’ятниці. Однак шість європейських посадовців заявили, що не очікують конкретних результатів від зустрічі, окрім заяв солідарності.
США дали зрозуміти Україні, що не завершать угоду щодо гарантій безпеки для захисту від майбутньої російської агресії, доки Київ і Москва не досягнуть загальної домовленості про завершення війни, повідомили двоє європейських посадовців і високопосадовець США. А з огляду на те, що Росія наполягає на територіальних вимогах, на які Україна не погоджується, мирний процес заблокований.
Президент Дональд Трамп не намагається використовувати угоду як важіль тиску на Зеленського, заявив високопосадовець адміністрації.
«Він хоче, щоб багато речей були остаточно узгоджені й закріплені перед фактичним підписанням», — сказав чиновник, маючи на увазі гарантії безпеки. «Він не просто хоче підписати документ, і якщо це перешкоджатиме подальшим мирним переговорам, то який у цьому сенс?»
Територія є «головною перешкодою», додав він, маючи на увазі наполягання Росії на контролі над усім Донбасом, навіть тими районами, які вона не захопила. «Обидві сторони глибоко закріпилися на своїх позиціях, але, думаю, всі відчувають, що шлях уперед існує». Чиновник, як і інші співрозмовники, говорив на умовах анонімності.
США, Росія й Україна планують знову зустрітися наступного тижня, можливо в Маямі або Абу-Дабі, повідомила інша особа, обізнана з дипломатичними обговореннями. Саме там американські посадовці очікують можливого прогресу. Водночас спеціальний посланець Трампа з мирних місій Стів Віткофф паралельно веде переговори щодо Ірану та війни в Україні, що ускладнює «човникову дипломатію».
«Ми досі не бачили жодної ознаки того, що Росія серйозно налаштована — ані щодо мирних переговорів, ані щодо їх результатів», — заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже. «Поки що мій висновок такий: Росія намагається через так звані мирні переговори отримати те, чого не може досягти на полі бою».
Зеленський використає цю зустріч, щоб закликати до посилення тиску на Росію та продемонструвати єдність із Європою. Індія пообіцяла США більше не купувати російську нафту, а європейські посадовці сподіваються, що Вашингтон активніше боротиметься з російським «тіньовим флотом».
Президент України, відповідаючи на запитання журналістів у чаті WhatsApp для POLITICO, заявив, що на саміті наголосить на потребі країни в системах ППО та підкреслить зусилля з експорту озброєння для фінансування виробництва дронів. Він також планує зустрітися з Макроном та іншими європейськими посадовцями й знову наполягати на збільшенні постачання зброї.
«Ми готові відкривати багато спільних виробництв. Є також кілька пакетів допомоги, які я особисто сподіваюся обговорити, тут потрібні мої контакти з партнерами», — сказав він.
Україна шукає додаткове фінансування для списку пріоритетних потреб, який координує НАТО та який підтримують три чверті з 32 країн-членів Альянсу.
Зеленський, схоже, розраховує на бажання адміністрації Трампа швидко укласти угоду. Минулого тижня він заявив, що Вашингтон тисне на Київ і Москву з метою завершити війну до початку літа через проміжні вибори в листопаді.
Відтоді як Трамп торік обійняв посаду, його команда намагалася схилити Україну й Росію до припинення бойових дій, часто підштовхуючи Київ до поступок. Дипломатія неодноразово повторювала знайомий цикл: Трамп встановлює дедлайн і закликає швидко завершити війну; Україна погоджується брати участь, тоді як Росія зволікає; Москва в останній момент пропонує переговори, після чого обговорення знову заходять у глухий кут.
Адміністрація Трампа заявляє, що вірить словам президента Росії Володимира Путіна про бажання завершити бойові дії, хоча більшість європейських спецслужб вважає інакше. Путін давно стверджує, що Росія діє з метою самозахисту.
Член парламенту Литви та колишній посадовець НАТО Ґєдрімас Єглінскас заявив, що переговори «виглядають заблокованими»: Росія не погоджується на розміщення західних сил безпеки в Україні, а Київ не може прийняти територіальні вимоги Кремля. «Важко зрозуміти, як рухатися далі», — сказав він.
Американські й європейські посадовці водночас стверджують, що дипломатія за Трампа дала конкретні результати. США та Європа погодили значні безпекові зобов’язання перед Україною у разі припинення бойових дій. Також відбулася перша тристороння зустріч представників Росії, України та США з початку війни, і очікується нова.
Навіть торік у Мюнхені — коли віцепрезидент Джей Ді Венс різко розкритикував трансатлантичний істеблішмент, заявивши, що «внутрішня загроза» для Європи небезпечніша за Росію та Китай — Зеленський зустрічався з Венсом і Рубіо перед першими двосторонніми переговорами з росіянами в Ер-Ріяді.
Однак останній раунд переговорів в Абу-Дабі минулого тижня не зняв глухий кут. Сторони загалом погодили підхід до визначення режиму припинення вогню та можливого вигляду демілітаризованої зони, але ключові питання — карта України та присутність західних військ — залишаються невирішеними.
Поки Росія прагне контролювати весь східний Донбас, Україна хоче завершити бойові дії по нинішній лінії фронту і не відмовлятися від територій, які утримує.
«Росію неможливо переконати в мирі словами», — заявила українська депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Росію можна лише змусити до миру тиском, і саме це зараз, імовірно, має стати підходом до Російської Федерації».
Водночас економіка Росії дедалі більше потерпає через затяжну війну, а США обмежують закупівлі російської нафти Індією та інші джерела доходів Москви.
Єглінскас вважає, що це відкриває шлях уперед для Києва.
«Україна має вистояти, доки Росія не зламається», — сказав він. «Легше сказати, ніж зробити, особливо зараз, під час сильних холодів і повітряних атак на українську енергетичну інфраструктуру».