Зближення Вашингтона і Москви на економічному напрямку посилює позиції Кремля та дедалі більше віддаляє перспективу компромісних переговорів щодо завершення війни в Україні. На тлі нових домовленостей у сфері енергетики та можливого повернення американського бізнесу на російський ринок Москва, за оцінкою співрозмовників Le Monde, не демонструє готовності до поступок і може, навпаки, посилити бойові дії.
Про це пише Le Monde.
Дизель як політичний сигнал
Одним із символів потепління між США та Росією стала домовленість про повернення російського дизельного пального на американський ринок.
Після телефонної розмови Дональда Трампа і Володимира Путіна перший російський танкер із дизельним паливом 23 жовтня вийшов із Фінської затоки у напрямку Нью-Йорка. Йдеться про партію обсягом близько 40 тисяч тонн.
Цього недостатньо, щоб суттєво вплинути на ціни на пальне у США, однак, як пояснює старший науковий співробітник New Eurasian Strategies Centre Сергій Алексашенко, економічний ефект у цьому випадку не головний.
За його словами, угода має передусім політичне значення: Вашингтон і Москва демонструють готовність до співпраці.
Для Путіна це, за оцінкою Алексашенка, сигнал того, що розрив між США та Європою збільшується, а обрана Кремлем тактика працює.
США і Росія обговорюють значно більше, ніж дизель
Le Monde пише, що потенційна економічна співпраця між Вашингтоном і Москвою не обмежується поставками пального.
Серед можливих напрямів обговорюється повернення американських компаній на російський нафтовий ринок, зокрема створення спільного підприємства для розробки родовищ біля Сахаліну.
Також наближається продаж міжнародних активів російської нафтової компанії Lukoil інвесторам, пов’язаним із Білим домом.
Серед інших пропозицій — повернення американських авіакомпаній у російський повітряний простір, співпраця у сфері постачання титану та можливе відновлення поставок газу до Європи через Nord Stream.
Усі ці проєкти готувалися ще з лютого 2025 року за участю спецпредставника Кремля Кирила Дмитрієва.
Формально більшість домовленостей залежать від послаблення західних санкцій та завершення війни. Але на практиці частина бізнесових контактів розвивається вже зараз.
Американський LNG-проєкт і російський Novatek
Окрему увагу Le Monde приділяє співпраці американської Polar Train LNG із російським Novatek.
Polar Train LNG працює над будівництвом термінала для виробництва та експорту скрапленого природного газу на Алясці. Вартість проєкту оцінюється у $25 млрд.
Основним інвестором виступає техаський бізнесмен Джентрі Біч, близький до Дональда Трампа.
Компанія почала співпрацювати з Novatek ще 2025 року, не чекаючи зняття санкцій.
Колишній керівник Polar Train LNG Джоел Ріддл заявив New York Times і Financial Times, що його колишній роботодавець погодився на приховане російське фінансування в обмін на технології.
За його словами, домовленості обговорювалися на зустрічах у Дубаї та Європі за участю представників Polar Train LNG, її материнської компанії Tech Wave Industrial Projects Management і керівника Novatek Леоніда Міхельсона.
Arctic LNG-2 може стати частиною великої угоди
У США імпорт російського LNG, нафти та нафтопродуктів заборонений із березня 2022 року.
Втім, оточення Трампа, за даними Le Monde, розглядає можливість відновлення співпраці з Росією в Арктиці.
Один із варіантів — зняття санкцій із російського проєкту Arctic LNG-2 у Мурманську в обмін на російські інвестиції у газовий проєкт на Алясці.
Для Novatek це могло б означати повернення до ширшої клієнтської бази та нормальної логістики.
Для США економічна вигода менш очевидна, оскільки країна й без того є найбільшим експортером LNG у світі.
Європа ризикує купувати російський газ через посередників
Ці домовленості суперечать планам ЄС повністю припинити імпорт російського LNG із 1 січня 2027 року.
Алексашенко припускає, що після цього Європа буде змушена збільшити закупівлі в інших постачальників, насамперед у США.
При цьому американські компанії теоретично можуть продавати Європі газ російського походження.
На його думку, замість повної заборони ЄС міг би продовжувати закупівлі російського LNG, але обкладати їх спеціальним податком і спрямовувати ці кошти на допомогу Україні.
Економіка України залишається вразливою
Алексашенко також звертає увагу на погіршення економічного становища України.
За його оцінкою, українська економіка зараз перебуває у значно складнішій ситуації, ніж російська.
Окремою проблемою він називає відсутність зрозумілої моделі фінансування післявоєнного відновлення.
У лютому Світовий банк оцінював потреби України у відбудові майже у $600 млрд. Алексашенко припускає, що зараз ця сума може наближатися до $1 трлн.
Головне питання, за його словами, полягає в тому, хто готовий забезпечити такі інвестиції, особливо у сферах на кшталт енергетики, де повернення вкладень залишається дуже невизначеним.
Переговори в Абу-Дабі можуть початися у несприятливій атмосфері
У листопаді в Абу-Дабі мають відбутися консультації між Україною, Росією та США.
Точної дати поки немає.
Le Monde зазначає, що переговори ще до початку виглядають складними.
Радник Путіна Юрій Ушаков 27 жовтня заявив, що від зустрічі не варто чекати прориву.
Він наголосив, що “фундаментальні вимоги” Росії мають бути виконані, а щодо участі європейців висловився зневажливо, заявивши, що вони можуть приїхати в Абу-Дабі, але за стіл переговорів їх ніхто не запрошує.
Розмова Путіна зі Стуббом і Стьоре не змінила позицію Кремля
Того ж дня Путін провів телефонну розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре.
За даними Financial Times, на які посилається Le Monde, значну частину 90-хвилинної розмови російський президент присвятив власному трактуванню середньовічної історії слов’ян.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров згодом заявив, що під час розмови нічого принципово нового не прозвучало.
За його словами, війна продовжиться і може навіть посилитися.
Для Кремля зближення з Трампом виглядає підтвердженням правильної стратегії
Le Monde підсумовує, що економічне зближення Москви й Вашингтона стає для Кремля додатковим аргументом не поспішати з компромісами.
Можливе повернення американського бізнесу, співпраця в нафтовій і газовій галузях, послаблення санкцій та нові угоди створюють для Росії перспективу поступового виходу з економічної ізоляції без попереднього завершення війни.
Для України це означає дедалі складнішу дипломатичну ситуацію.
Президент Володимир Зеленський у розмові з NBC 18 жовтня визнав, що якщо США фактично стануть на бік Росії, Україні буде надзвичайно складно досягти своїх цілей.
На цьому тлі майбутня тристороння зустріч у Абу-Дабі може стати не початком швидкого мирного процесу, а черговим етапом переговорів, у яких сторони залишаються далеко одна від одної.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Вашингтон обговорює з Москвою масштабні економічні домовленості в межах переговорів щодо завершення війни, зокрема можливе повернення американських компаній на російський нафтовий ринок, спільні енергетичні проєкти та відновлення співпраці в Арктиці.
