Кримінал

        7 загиблих і 29 поранених: у справі про трагедію у Вишневому затримали двох посадовців

        Правоохоронці затримали генерального директора оборонного підприємства та його заступника у справі про детонацію боєприпасів у Вишневому Київської області. Їх підозрюють у службовій недбалості, яка, за даними слідства, збільшила масштаб наслідків російського ракетного удару.

        Про це повідомили генеральний прокурор України Руслан Кравченко та Служба безпеки України.

        У ніч на 6 липня 2026 року російські війська завдали ракетного удару по Київській області. Балістична ракета 9М723 комплексу «Іскандер» влучила у склад підприємства у Вишневому, після чого почалася пожежа та масштабна вторинна детонація боєприпасів, яка тривала годинами.

        Реклама
        Реклама

        Унаслідок події загинули семеро людей, ще 29 дістали поранення. Понад 600 людей евакуювали, а 13 гектарів житлової забудови були зруйновані або пошкоджені.

        За даними слідства, значну кількість боєприпасів зберігали в ангарах, які не були призначені для цього та використовувалися без необхідних дозвільних документів.

        Від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, а до одного з приватних будинків — менш як 18 метрів.

        Слідство вважає, що гендиректор неналежно організував виробничо-господарську діяльність, не забезпечив дотримання вимог пожежної безпеки та правил зберігання боєприпасів і вибухових речовин. Його заступник, за матеріалами справи, допустив розміщення боєприпасів у непридатних приміщеннях поблизу житлової забудови.

        Обом посадовцям повідомили про підозру за частинами 2 і 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки та загибель людей. Їх звільнили з посад.

        Генпрокурор повідомив, що затриманим вручили клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді безальтернативного тримання під вартою.

        За словами Кравченка, це перші процесуальні рішення у кримінальному провадженні. Слідство має встановити, хто погодив розміщення боєприпасів на цій території, відповідав за їх зберігання та мав контролювати дотримання вимог безпеки.

        Правоохоронці також перевіряють версію щодо можливого агентурного впливу Росії та витоку інформації про місце зберігання боєприпасів на користь держави-агресора.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov