Окружний суд Гааги визнав винними двох росіян та одного українця у збитті малайзійського “Боїнга” в небі над Донбасом у липні 2014 року. На його борту було 298 людей, всі вони загинули.
Суд визнав провину Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), Сергія Дубинського та Леоніда Харченка доведеною. Усіх трьох заочно засудили до довічного ув’язнення. Щодо четвертого обвинуваченого, то Олега Пулатова (на літо 2014 року – підполковника запасу ВДВ Росії) визнано невинним.
Суд визнав переконливими докази того, що літак був збитий ракетою “Бук”, пущеною з хутора Первомайський поблизу Сніжного. Це підтверджується безліччю досліджень та свідчень. Недоліки, на які вказував захист, були незначними і їх недостатньо для того, щоб вважати розслідування необ’єктивним. Матеріали російської сторони, навпаки, були непереконливими і найчастіше виявлялися підробкою.
Докази захисту про те, що суд не може ухвалити неупереджений вирок, оскільки головним джерелом інформації була СБУ, суд відкинув. Дані прослуховування підтверджуються іншими доказами: зокрема фотографіями, відеофайлами, аналізом геопозиції телефонів обвинувачених, свідченнями свідків.
Суд у справі про катастрофу літака Boeing 777, що прямував з Амстердама до Куала-Лумпуру, проходив у Нідерландах, оскільки дві третини загиблих пасажирів рейсу МН17 були громадянами цієї країни. Міжнародну слідчу групу, яка проводила розслідування, очолює нідерландський прокурор Фред Вестербеке.
Росія відмовилася надіслати своїх представників до складу цієї групи. Вона називала політизованим та упередженим міжнародне розслідування, яке розпочалося через два тижні після катастрофи, та судовий процес, який стартував у березні 2020 року.
Гаазький суд на своєму виїзному засіданні в Амстердамі визнав винними в аварії літака двох громадян Росії та одного громадянина України:
- Ігор Гіркін (Стрєлков) – громадянин Росії – станом на літо 2014 року міністр оборони самопроголошеної ДНР, відставний офіцер ФСБ;
- Сергій Дубинський – громадянин Росії – на літо 2014 року старший офіцер російської військової розвідки у відставці;
- Леонід Харченко – громадянин України – на літо 2014 року командир підрозділу військової розвідки “армії ДНР”.
При цьому суд погодився з висновками слідства про те, що жоден із засуджених особисто не брав участі у пуску ракети, яка збила “Боїнг”, хоча Харченко міг бути присутнім безпосередньо на місці пуску. Раніше прокурори заявляли, що засуджені організували прибуття на Донбас зенітно-ракетного комплексу “Бук” з Росії, а потім забезпечували евакуацію ЗРК назад на територію Росії. На одному із попередніх засідань прокурори стверджували, що четверо засуджених “спільно керували планом знищення літака”.
“Для скоєння злочину кожен із учасників мав виконувати свою роль, кожен виконував цю важливу роль. При цьому була потрібна тісна співпраця всіх учасників”, – говорив тоді представник прокуратури.
За рішенням суду, винні мають заплатити 16 млн. євро компенсації родичам загиблих.
Суд уклав, що “Боїнг” рейсу МН17 був збитий ракетою “Бук”, пущеною з району Первомайського поблизу міста Сніжне на сході України (ця територія на той момент перебувала під контролем сил самопроголошеної “ДНР”).
Суд вважає, що на момент аварії літака Росія встановила ефективний контроль над керівниками та прихильниками самопроголошеної “ДНР” на сході України.
У мотивувальній частині вироку йдеться про те, що Росія з середини травня забезпечувала підготовку військових “ДНР”, постачання зброї та продовольства, здійснювала серйозний вплив на політиків ДНР, координувала військові акції сепаратистів і сама здійснювала військові дії на сході України.
Наприклад, вивчивши заяву та перехоплені телефонні переговори Олександра Бородая (він керував “ДНР” з травня по серпень), суд дійшов висновку, що незважаючи на свою високу посаду в “ДНР”, Бородай постійно радився з представниками російської влади про прийняття рішень, у тому числі про рішення щодо ситуації з рейсом MH17.
Суд зробив висновок, що військові дії командирів “ДНР” також координувалися з Росією. Про це свідчать перехоплення численних переговорів військових “ДНР” різних рангів – від молодших офіцерів до тодішнього “міністра оборони” ДНР Ігоря Гіркіна.
Роблячи висновок про те, що МН17 був збитий саме ракетою ЗРК “Бук” з поля поблизу Первомайського, що під контролем “ДНР”, суд керувався кількома доказами.
Йдеться, наприклад, про фотографії димового інверсійного сліду від запуску ракети, яка збила “Боїнг”. Як свідок було допитано людину, яка особисто зробила таку фотографію з балкона свого будинку в місті Торез. Дослідження цієї фотографії показали, що зіставлення напрямку цього сліду, часу, коли було зроблено знімок, та часу зникнення МН17 з радарів, дозволяють стверджувати, що мова йде саме про ракету, що збила МН17. Суддя згадує наявність у матеріалах справи інших фотографій інверсійного сліду, знайдених в інтернеті.
Крім того, суд взяв до уваги свідчення засекреченого “Свідка М58”, який особисто бачив, як на поле поблизу Первомайського заїхав “Бук”, потім з поля пролунав гучний звук вибуху, а потім з поля виїхав той же “Бук”, але без однієї ракети. Свідчення цього свідка ставилися захистом під сумнів через їх нібито непослідовність, однак суд ухвалив, що може довіряти їм, оскільки окремі деталі свідок міг вважати неважливими або його просто підводила пам’ять.
Крім того, суд керувався супутниковими фотографіями місця запуску “Бука” до та після залпу ЗРК. Суд звернув увагу на пожежу на полі поблизу Первомайського: вона могла бути викликана запуском ракети “Буком”. Сліди від гусениць, залишені на полі, також співпадають із технічними даними ЗРК “Бук”.
Згадані раніше перехоплення телефонних розмов між бойовиками свідчили про те, що ракета із ЗРК “Бук” за якоюсь повітряною метою (спочатку бойовики вважали, що збили український військовий літак, усвідомлення того, що катастрофу зазнав саме цивільний лайнер, прийшло пізніше) була запущена саме з району Первомайського.
Також суд керувався експертизами елементів, що вражають, у формі метелика, характерними саме для ракети ЗРК “Бук”, а також якогось зеленого осколка, знайденого у стійці лівого вікна кабіни пілотів “Боїнга”. Експертні висновки та дослідження металургійного складу цього уламку показали, що цей фрагмент належить саме ракеті від “Бука”.
За словами судді, всі ці фактори у сукупності формують “дуже сильні докази” того, що “Боїнг” було збито саме ракетою від ЗРК “Бук” з поля поблизу Первомайського.
Суддя констатував, що із матеріалів справи неможливо встановити, як саме діяв екіпаж “Бука” у момент запуску ракети, хто саме дав екіпажу вказівку про запуск ракети і як це сталося.
Вирок у справі про катастрофу МН17 був зачитаний за відсутності всіх чотирьох обвинувачених.
Троє з них відмовилися взаємодіяти із судом. Олег Пулатов був єдиним, хто хоч якось брав участь у процесі. На засідання він жодного разу не прийшов, але був представлений своїми адвокатами, а також надіслав кілька відеозаписів зі своєю участю.
В останньому слові адвокат Пулатова заявила, що її підзахисному не забезпечено право на презумпцію невинності.
Ігор Гіркін останнім часом набув репутації відомого військового блогера, який критикував недостатньо радикальний підхід російської влади до війни в Україні. Зараз він, ймовірно, сам бере участь у бойових діях. Звинувачення проти себе він коментував скупо, обмежуючись твердженнями про те, що “ополченіє літак не збивало”.
Сергій Дубинський свою причетність до трагедії заперечував.
Леонід Харченко не давав журналістам коментарів щодо своєї причетності до краху “Боїнга”. Він отримав російське громадянство і тепер не мешкає на Донбасі.
Росія пропонувала провести суд над трьома засудженими, які мають російське громадянство, на своїй території, проте отримала відмову на цей запит. Її представники неодноразово називали процес, що проходить в Амстердамі, політизованим та однобоким.
Нідерландські прокурори вважають, що фізична відсутність обвинувачених у суді сьогодні ще не означає, що вони ніколи не зазнають реального покарання.
“У нас є сумніви, що обвинувачені відбудуть свій термін, оскільки Росія не екстрадує своїх громадян. Але ніхто не знає, що несе майбутнє, а ми зі свого боку докладемо всіх зусиль до їх арешту”, – сказала на одному із засідань суду обвинувач.