Член НАТО Фінляндія планує вийти з глобальної конвенції про заборону протипіхотних мін і збільшити витрати на оборону щонайменше до 3% ВВП до 2029 року у відповідь на військову загрозу з боку Росії, що зростає.
Про це заявив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, пише Reuters.
Польща і балтійські країни Естонія, Латвія і Литва у березні також повідомляли, що вийдуть з Оттавської конвенції 1997 року через загрози з боку сусідньої Росії.
Вийшовши з договору, Фінляндія, яка має найдовший кордон НАТО з Росією, може знову почати накопичувати протипіхотні міни, щоб мати їх під рукою в разі потреби.
Прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив на пресконференції, що безпосередньої військової загрози для його північної країни немає, але Росія становить довгострокову небезпеку для всієї Європи.
“Вихід з Оттавської конвенції дасть нам можливість підготуватися до змін у безпековому середовищі більш різнобічно”, – сказав він.
Він додав, що Фінляндія виділить додаткові 3 мільярди євро (3,24 мільярда доларів) на оборону, підвищивши рівень військових витрат з 2,41% у 2024 році до 3% валового внутрішнього продукту до 2029 року.
“Це частина внеску Фінляндії в те, щоб Європа взяла на себе більшу відповідальність за власну оборону”, – написав в мережі X президент Александер Стубб.
Ці заяви з’явилися на тлі посилення зусиль президента США Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні, що викликало зростаюче занепокоєння Польщі та країн Балтії, що Росія може переозброїтися і націлитися на них.
Фінляндія приєдналася до військового альянсу НАТО у 2023 році, відійшовши від десятиліть позаблоковості, спричиненої вторгненням Росії в Україну, що викликало загрозу “контрзаходів” з боку Росії. Розглядати можливість виходу з Оттавського договору у країні почали в листопаді 2024 року, коли її військовий командувач заявив, що це питання слід обговорити через використання Росією такої зброї в Україні.