Система Delta об’єднує дані з поля бою для виявлення цілей, створюючи «зону ураження» завширшки в кілька миль. Вважається, що ця технологія допомогла майже повністю зупинити просування російських військ.
Так розпочинають свою статтю у The New York Times Констан Меют та Ольга Коновалова.
Екрани, на яких транслювалося відео з поля бою в режимі реального часу з дронів, мерехтіли кольоровими рамками: зеленими позначали російську техніку, синіми — українські сили, помаранчевими — випадки, коли було важко відрізнити своїх від противника. Потім одна з рамок спалахнула червоним, позначаючи російського солдата, який біг уздовж лісосмуги.
Українські військові, які спостерігали за цим із підземного командного пункту на східному фронті, одразу почали діяти. Черговий офіцер ввів координати російського солдата в комп’ютер. Це автоматично розмістило ромбоподібну позначку на цифровій карті поля бою, яку могли бачити всі підрозділи поблизу. За кілька хвилин у повітрі вже були три ударні дрони, що наближалися до цілі.
Перший дрон промахнувся. Але черговий офіцер із Першого окремого штурмового полку України передав місце удару та відео атаки командам операторів дронів із двох інших підрозділів, щоб вони могли спробувати вбити російського солдата.
Ця моторошна послідовність — виявлення, відстеження, удар — повністю залежала від потужного програмного забезпечення, розробленого Україною, яке називається Delta.
Програмне забезпечення об’єднує потоки розвідданих із поля бою, зокрема відео з дронів, радіоперехоплення та супутникові знімки, в єдину платформу, яка допомагає виявляти цілі. Потім система розподіляє ці цілі між тисячами розвідувальних та ударних дронів, які літають цілодобово, допомагаючи створювати «зону ураження» завширшки в кілька миль, де все, що рухається, може бути виявлене й уражене за лічені секунди.
Полковник Артем Мартиненко, який у Міністерстві оборони України керує розробкою цього програмного забезпечення, назвав Delta «нервовою системою» армії дронів, які майже повністю зупинили просування російських військ.
Західні армії почали звертати на це увагу. Міністр Сухопутних військ США Деніел Дрісколл назвав програмне забезпечення «абсолютно неймовірним» і визнав, що американським силам доводиться надолужувати відставання.
Система управління полем бою Delta «повністю інтегрує кожен окремий дрон, кожен сенсор і кожну вогневу платформу в одну-єдину мережу», — заявив пан Дрісколл у Сенаті в травні, додавши: «Наша — ні».
Сили НАТО змогли оцінити масштаб цього відставання минулого року під час навчань в Естонії, де українські підрозділи дронів у симуляціях розгромили формування Альянсу.
Експерти кажуть, що програмне забезпечення на кшталт Delta — це наступний рубіж у веденні війни. Оскільки поле бою вже насичене дронами, перемога залежить не стільки від їхньої загальної кількості, скільки від того, наскільки швидко їх можна спрямувати на удар. Київ і Москва змагаються за створення найкращої системи, і обидві сторони звертаються до штучного інтелекту, щоб отримати перевагу.
Історія Delta почалася понад десять років тому. У 2014 році група українських добровольців, які воювали проти підтримуваних Росією сепаратистських сил на сході України, експериментувала з розвідувальними дронами. Ідея полягала в тому, щоб покращити наведення артилерії та замінити застарілі інструменти на кшталт біноклів.
Але дані, які збирали дрони, передавалися надто повільно. Щоб доставити розвідувальну інформацію артилерійським підрозділам, потрібен був ланцюжок радіопереговорів. До того моменту, коли по цілі можна було відкрити вогонь, вона часто вже зникала, розповів Ярослав Гончар, співзасновник групи «Аеророзвідка».
Група створила Delta як вирішення цієї проблеми. Спочатку програмне забезпечення являло собою спільну цифрову карту, на якій можна було точно позначати цілі. За словами пана Гончара, НАТО фінансувало цю роботу, сподіваючись спрямувати Україну до власної доктрини Альянсу, яка передбачає швидку координацію сил на всьому полі бою.
Втім, пан Гончар визнав, що українська армія протягом багатьох років переважно опиралася впровадженню цієї системи, продовжуючи покладатися на паперові карти та радіопередавачі.
А потім на початку 2022 року Росія здійснила вторгнення.
Коли колони російських військ стрімко рухалися до української столиці Києва, пана Гончара запросили допомогти знайти їхні слабкі місця. Працюючи зі штабу в майже оточеному місті, він використовував Delta, щоб перетворити величезний потік розвідданих — зокрема повідомлення від цивільних, які бачили, як танки проїжджали повз їхні будинки, — на картину російського наступу в режимі реального часу. За кілька днів українські підрозділи контратак почали бити по слабших місцях, змушуючи російські війська відступати.
Delta показала, як краща поінформованість про поле бою може допомогти перемогти значно чисельнішого противника, сказав пан Гончар. Після цього система почала поширюватися у військах і до минулого літа стала єдиною системою управління полем бою в Україні.
Роботу системи можна було побачити нещодавно вранці на командному пункті Першого окремого штурмового полку, де десятки екранів надавали підземному бункеру вигляду центру управління повітряним рухом.
За екранами сиділи чергові офіцери, вводячи дані в ноутбуки. Один із них мав одразу три гарнітури — дві на вухах і одну на шиї — координуючи підрозділи на землі. На підлозі валялися напівзім’яті банки з-під енергетичних напоїв.
Відкинувшись у геймерському кріслі, командир із позивним Піротехнік спокійно спостерігав за тим, що відбувається, поки машини виконували виснажливу роботу зі зведення всіх даних докупи. Він сказав, що пам’ятає часи тривалих радіопереговорів. «Тепер ти просто сидиш, у тебе є інтернет, ти відкриваєш карти й бачиш, хто де перебуває і що робить», — сказав він. Як і інші військовослужбовці, з якими спілкувалися журналісти, він попросив називати його лише за позивним відповідно до військового протоколу.
Його підрозділ використовував Delta для обробки розрізнених повідомлень про російських військових і техніку. Окремо ці деталі часто нічого не означають, але в одному випадку програмне забезпечення об’єднало дані й виявило прихований російський артилерійський розрахунок.
Інший офіцер бригади сказав, що однією з найкорисніших функцій Delta є можливість відстежувати цілі впродовж тривалого часу. Він відкрив ноутбук і натиснув на червоний ромб на карті, який позначав російську гаубицю. Праворуч на екрані з’явилася вкладка, де було зазначено, коли гаубицю вперше помітили, скільки разів її атакували і які саме підрозділи це робили.
Мета полягає в тому, щоб наступний підрозділ бачив усю цю історію й не атакував об’єкт, який уже виведений із ладу, або не повторював тактику, яка раніше не спрацювала. Це давня проблема: американські військові, які прибували до Афганістану, часто повторювали помилки попередніх підрозділів, оскільки інформація не передавалася належним чином.
Об’єднавши засоби розвідки та ураження, Delta також скоротила те, що військові називають «ланцюгом ураження» — час між виявленням цілі та ударом по ній. Начальник штабу батальйону українського корпусу «Хартія» розповів, що раніше від моменту, коли підрозділ повідомляв про позицію противника, до перших артилерійських пострілів минало щонайменше 20 хвилин. Тепер — від трьох до п’яти хвилин.
«Що швидший ваш ланцюг ураження, то вищі ваші шанси перемогти», — сказала Катерина Бондар, старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
У нещодавній статті пані Бондар стверджувала, що майбутні війни визначатиме програмне забезпечення, а не дрони. Вона зазначила, що Росія розробляє аналог Delta, але Україна поки зберігає перевагу. Водночас вона попередила, що західним арміям необхідно швидко надолужувати відставання, інакше вони ризикують залишитися позаду.
Український офіцер, який минулого року брав участь у навчаннях НАТО в Естонії, згадував, як спостерігав за тим, як військова техніка безперервно з’являлася в інтерфейсі Delta, фактично перебуваючи за один клік від знищення.
«Для нас це було як карнавал», — сказав офіцер із позивним Ворон.
За словами Ворона, настільки швидко виявляти цю техніку допомагав штучний інтелект, який Україна працює над тим, щоб інтегрувати в Delta.
Українські сили навчають інструменти штучного інтелекту для виявлення цілей на мільйонах годин відео з поля бою, зібраних дронами. Посадовці кажуть, що хочуть інтегрувати ШІ в усі рівні Delta, щоб допомогти командирам швидше ухвалювати рішення на основі даних.
Під час інтерв’ю в Києві Данило Цвок, керівник центру штучного інтелекту Міністерства оборони України, представив найновіший продукт, розроблений його командою: ШІ-помічник під назвою SPECTR. Інтерфейс, який фактично є чатботом для поля бою, під’єднаний до Delta та іншого програмного забезпечення і може відповідати на запитання. Невдовзі командири зможуть випробовувати цього помічника під час планування атак.
Пан Цвок описав цей технологічний розвиток як своєрідну гонку озброєнь.
«Сторона, яка зможе швидше ухвалювати рішення, матиме перевагу у війні», — сказав він.
