Росія готується посилити атаки на Україну після того, як дійшла висновку, що переговори щодо мирної угоди зайшли в глухий кут.
Про це пише Bloomberg із посиланням на трьох людей, близьких до Кремля.
Наразі Росія розглядає можливість посилення потужних ударів звичайними балістичними ракетами по Києву, зокрема по центру столиці, а також по об’єктах інфраструктури в інших українських містах, сказали співрозмовники, попросивши не називати їхніх імен через чутливість питання.
Усі переговорні формати фактично розвалилися, залишивши обидві воюючі сторони знову на вихідних позиціях, сказали вони. За їхніми словами, Путін не припинить війну під економічним тиском санкцій та українських атак на російські нафтопереробні заводи й логістичні мережі.
У Москві дедалі частіше розглядають українські удари як атаки з боку держав НАТО, оскільки члени Альянсу постачають Києву зброю та розвідувальну інформацію, сказали співрозмовники. За їхніми словами, нинішня фаза бойових дій ще не є піком військової ескалації.
Президент Володимир Путін дав зрозуміти про свої наміри у коментарях державному телеканалу на вихідних, применшивши вплив атак на російську економіку. Україна «відкрила цю скриньку Пандори», сказав він. «Ну що ж, будьте готові отримати відповідь по найчутливіших секторах вашої економіки».
Зусилля США щодо припинення війни не дали прориву, а переговори зайшли в глухий кут, тоді як президент Дональд Трамп зосередився на конфлікті з Іраном. Кремль також відмовився покладатися на те, що вважав домовленістю, досягнутою між Путіним і Трампом на їхньому саміті на Алясці в серпні минулого року.
Ця домовленість передбачала б, що США чинитимуть тиск на Україну, аби вона віддала свій східний Донецький регіон у межах угоди про завершення війни. Україна послідовно відкидала вимогу Путіна передати пояс укріплених міст у Донецькій області, які російські війська не змогли захопити в боях із 2014 року.
Держсекретар США Марко Рубіо в червні чітко дав зрозуміти, що Вашингтон не поділяє російського бачення, заявивши: «Якби була домовленість, війна вже завершилася б». Після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим на Філіппінах у липні Рубіо сказав, що потрібні «нові концепції».
Директор ЦРУ Джон Реткліфф у вівторок здійснив рідкісний візит до Москви для переговорів із російськими колегами, хоча незрозуміло, на чому саме вони були зосереджені. Очікувалося, що американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер поїдуть до Москви після восьмимісячної перерви, а також уперше відвідають Київ, однак дати жодної з поїздок поки не оголошені.
За відсутності дипломатії Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації задля досягнення своїх воєнних цілей, повідомили четверо людей, близьких до Кремля. Хоча Росія сподівається, що Кушнер і Віткофф прибудуть до Москви з новими пропозиціями, очікування прориву дуже низькі, сказали вони.
У Кремлі вважають, що Росія вже пішла на поступки під час війни і що кожна з них послабила її позиції, сказали двоє співрозмовників. За їхніми словами, Анкоридж у Кремлі також сприйняли як ще один компроміс, який не спрацював.
Росія та Україна останніми місяцями посилили повітряні атаки по території одна одної. Україна завдавала ударів по нафтопереробних заводах, що спричинило масштабний дефіцит пального в Росії, а також по складах гігантів електронної комерції Wildberries та Ozon, завдавши логістичним мережам збитків на мільярди доларів.
Російські ракетні удари по Україні виявили хронічний дефіцит перехоплювачів для систем ППО, через що Київ залишається вразливим до атак на енергетичну та теплову інфраструктуру, які минулої зими залишили мільйони людей у холоді й темряві.
Росія та Україна також атакують торговельні судна й порти одна одної в районі Чорного моря, посилюючи побоювання щодо впливу на постачання зерна на світові ринки. На дві країни припадає понад чверть світового експорту пшениці, а атаки відбуваються в розпал цьогорічного збору врожаю.
Спіраль ескалації ударів підштовхує дедалі більше російських чиновників до висновку, що Путін зрештою може вдатися до застосування тактичної ядерної зброї як крайнього засобу в Україні, повідомили люди, близькі до Кремля.
Ризик того, що Путін порушить глобальне табу на застосування ядерної зброї під час війни, яке діє відтоді, як США скинули дві атомні бомби на Японію у 1945 році, давно викликає серйозне занепокоєння західних посадовців.
Останнім часом у Москві побільшало розмов серед «яструбів», які виступають за такий крок. Екстремальну відповідь вважають можливою, оскільки єдиним результатом, гіршим для Путіна за продовження війни, була б поразка.
Тактична ядерна зброя має менш потужні боєголовки і меншу дальність, ніж стратегічні ракети, і призначена для впливу на конкретне поле бою, а не для знищення цілого міста чи країни. Водночас потужність вибуху все одно може бути величезною, а радіоактивне забруднення — охопити великі площі.
Водночас поки немає жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні. Повномасштабне вторгнення, яке Путін розпочав у лютому 2022 року і яке мало принести перемогу за кілька днів, тепер зайшло далеко в п’ятий рік, супроводжується величезними російськими втратами, а кінця війни не видно.
Путін також неодноразово вдавався до ядерного шантажу протягом останніх років, намагаючись залякати західних союзників України та змусити їх скоротити підтримку її оборони.
«Для Путіна немає жодних ознак колективної волі десь чинити йому опір, і є так багато способів, якими він може виснажувати людей», — сказала Фіона Гілл, старша наукова співробітниця Інституту Брукінгса, яка працювала радницею з національної безпеки у трьох президентів США, зокрема у Трампа під час його першого терміну. «Саме тому узгоджені, колективні й послідовні зусилля, спрямовані на протидію його діям і водночас на дипломатію, є вкрай важливими. Він зосереджений на одній меті, а ми розпорошені».
Адміністрація Джо Байдена фактично дала Росії зрозуміти, що у разі застосування ядерної зброї у війні США дадуть масштабну відповідь звичайними озброєннями, хоча сумнівно, що Трамп зробив би таке саме попередження, сказала Гілл. За її словами, Путін перевіряє, як далеко він може і мусить зайти, перш ніж інші йому поступляться.
Ключові партнери Росії, зокрема Китай та Індія, рішуче застерігали Путіна від застосування такої зброї. Минулого місяця Китай передав Росії сигнал навіть не розглядати можливість підриву тактичної ядерної зброї в Україні, заявили президент України Володимир Зеленський та високопоставлений європейський посадовець.
Наступного тижня Путін має зустрітися з головою КНР Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді на саміті Шанхайської організації співробітництва в Киргизстані.
«Ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї залишається вкрай низьким, оскільки її військова ефективність на сучасному розосередженому полі бою обмежена, тоді як політична ціна порушення ядерного табу була б високою», — сказав Олександр Габуєв, директор Берлінського центру Карнегі Росія-Євразія.
«Доки Москва має можливість ескалувати за допомогою звичайних озброєнь, зокрема посилюючи ракетні удари, у неї мало стимулів переступати ядерний поріг», — сказав він.
