Український металургійний гігант «Запоріжсталь», який роками продовжує роботу під російськими ударами, зіткнувся з новою загрозою — скороченням імпортних квот і вуглецевими тарифами Європейського Союзу. У Metinvest попереджають, що підприємству, ймовірно, доведеться відмовитися від частини продукції з високою доданою вартістю, через що близько половини його потужностей можуть залишитися незавантаженими.
Про це пише Reuters.
Сталева продукція традиційно є одним із ключових експортних товарів України та забезпечує близько 15% усього експорту країни. Європейський Союз залишається головним ринком збуту, куди спрямовується приблизно чотири п’ятих української металургійної продукції.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ ЄС скасував імпортні мита, що, за словами операційного директора Metinvest Group Олександра Мироненка, допомогло «Запоріжсталі» та іншим підприємствам утримати виробництво.
«Тепер ми бачимо, що ситуація докорінно змінюється. Замість підтримки з боку Європейського Союзу ми стикаємося з обмеженнями», — сказав Мироненко.
За новими правилами ЄС, які набули чинності 1 липня, річні безмитні квоти на імпорт сталі були скорочені майже вдвічі, а для широкого спектра продукції понад встановлені квоти діє мито у 50%.
За оцінкою київського аналітичного центру GMK Center, квота для України на рівні близько 1 млн тонн означає скорочення приблизно на 60% порівняно з обсягами торгівлі у 2025 році.
На цьому проблеми української металургії не закінчуються. Російські удари по Чорноморському коридору фактично перекрили основний маршрут експорту сталі та імпорту сировини, що значно підвищило логістичні витрати.
Додатковим фактором стали постійні атаки безпосередньо на підприємства. Після удару по «Запоріжсталі» у вівторок загинули семеро працівників, а роботу заводу довелося тимчасово призупинити.
Крім того, з серпня металургійні компанії мають сплачувати на 30% більше за внутрішні вантажні залізничні перевезення.
Президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков заявив, що галузі та уряду необхідно терміново домагатися винятків як усередині країни, так і на зовнішніх ринках.
«Щоб ми вижили до кінця року, має відбутися багато різних речей», — сказав він.
Федерація роботодавців України оцінює можливі втрати від торговельних обмежень ЄС у $1,2 млрд валютних надходжень. За її розрахунками, це також може призвести до зниження ВВП України на 0,6%.
На «Запоріжсталі» вже розглядають зміну структури виробництва. Підприємство може збільшити випуск чавуну — напівфабрикату, на який квоти ЄС не поширюються.
Однак, за словами Мироненка, відмова від продукції з вищою доданою вартістю означатиме, що близько 50% потужностей заводу залишаться незадіяними, а компанії доведеться шукати нову роботу для працівників.
ЄС пояснює введення квот необхідністю захисту власних виробників. Водночас із 1 січня діють і вуглецеві тарифи, розмір яких залежить від обсягів викидів виробників.
Через фактичне закриття чорноморського маршруту «Запоріжсталь» додатково витрачає $30–40 на кожну тонну коксівного вугілля, яке доводиться імпортувати через європейські порти.
У Metinvest зазначають, що в таких умовах українським металургам дедалі складніше конкурувати з виробниками з Туреччини, Китаю та країн ЄС.
«Усі розуміють ситуацію в Україні. Але у кожного є свій бізнес, свої люди, за яких вони відповідають, тому на ринку всі поводяться досить агресивно», — зазначив Мироненко.
Під питанням залишається й масштабна модернізація Metinvest вартістю $8 млрд, розрахована на 15 років і спрямована на перехід до виробництва «зеленої сталі». Мироненко назвав реалізацію такого проєкту під час війни нереалістичною.
Водночас компанія продовжує роботу і виплачує зарплати 36 тисячам працівників. «Запоріжсталь» залишається найбільшим роботодавцем Запорізької області.
Працівники проходять по території мотального цеху металургійного комбінату «Запоріжсталь» на тлі російського вторгнення в Україну, Запоріжжя, Україна, 31 липня 2026 року.
