Російська економіка почала зазнавати серйозних труднощів. Рубль падає, інфляція зростає, а президент Володимир Путін цього тижня сказав росіянам, що немає “жодних причин для паніки”.
Як пише The Wall Street Journal, каталізатором змін в економіці стало рішення адміністрації Байдена посилити санкції щодо “Газпромбанку”, останнього великого непідсанкційного банку, який Москва використовує для розрахунків із військовими та проведення торгових операцій. Також під санкції потрапили понад 50 інших фінансових установ.
“Газпромбанк” був виведений з-під попередніх раундів санкцій, щоб дозволити союзникам у Європі платити Росії за постачання енергоносіїв. Він був важливим каналом для припливу твердої валюти в обмін на російський експорт.
Цього тижня курс рубля впав до 32-місячного мінімуму. Вільне падіння було зупинено після того, як Центральний банк Росії втрутився у валютні ринки наприкінці середи. Банк заявив, що до кінця року припинить купувати іноземну валюту, що він робить, коли уряд має надлишок нафти і газу, і цей крок має на меті допомогти полегшити гостру нестачу твердої валюти для підприємств і споживачів.
За словами російських чиновників і аналітиків, нові санкції можуть ускладнити і без того обмежену торгівлю Росії з іншими країнами.
Це переломний момент для майже трирічного конфлікту. Росія наступає на фронті, їй допомагають північнокорейські війська та іранська зброя. Дональд Трамп пообіцяв швидко закінчити війну, що робить перспективи нинішніх і майбутніх санкцій щодо Росії неясними.
Націлившись на “Газпромбанк”, державного кредитора, який починав як енергетичний банківський центр, але останніми роками став відігравати дедалі більшу роль в інших транскордонних платежах, Вашингтон намагається задушити один з останніх великих зв’язків із західною фінансовою системою.
Росія стала більше торгувати у своїй власній і в так званих дружніх валютах, таких як китайський юань та індійська рупія. Російські підприємства також знайшли обхідні шляхи, використовуючи криптовалюти або бартерні угоди. Однак доступ до доларів залишається критично важливим.
Після нових санкцій Туреччина заявила, що буде розмовляти зі США, щоб мати можливість і далі платити “Газпромбанку” за імпорт природного газу з Росії, свого основного постачальника. Угорщина, одна з небагатьох європейських країн, які все ще покладаються на російський газ, заявила, що також шукатиме рішення.
Економіка Росії зазнала сильного удару після свого вторгнення в Україну. Але великі державні витрати і переорієнтація економіки на військові потреби повернули її до зростання. Величезні виплати тим, хто воює, і дешеві іпотечні кредити допомогли сім’ям утриматися на плаву.
Однак стимулювання економіки має небезпечні побічні ефекти. Зокрема, інфляція перевищує цільовий показник Центрального банку більш ніж удвічі. Цього року ЦБ підняв відсоткові ставки до 21%, що поки мало допомагає охолодити перегріту економіку. Рекордна нестача робочої сили, оскільки чоловіки працездатного віку йдуть на фронт, ще більше підстьобує інфляцію.
Падіння рубля загрожує ще більше збільшити вартість імпорту. Згідно з офіційними даними, споживча інфляція цього місяця вже досягла майже 9%. Згідно з альтернативним показником, складеним дослідницькою компанією “Ромир”, середня вартість послуг і товарів повсякденного попиту в середині листопада зросла на 28% порівняно з минулим роком.
Провідний економіст з ринків, що розвиваються, Oxford Economics Тетяна Орлова очікує, що Центральний банк Росії підвищить ставки до 23% наступного місяця. Вона також очікує, що уряд знову введе контроль за рухом капіталу, вимагаючи від експортерів репатріювати більше валютної виручки, що підвищить попит на рублі.
Ці заходи, поряд зі скороченням імпорту після свят, можуть стабілізувати вартість рубля. Але підвищення відсоткових ставок почне чинити сильніший тиск на економіку наступного року, вважає Орлова, що призведе до рецесії у 2026 році. Ті частини економіки, які не підтримуються державою, такі як сільське господарство і транспорт, скорочуються.
“Економіка, ймовірно, перебуває на переломному етапі… Дуже жорстка монетарна політика веде економіку до рецесії”, – каже Орлова.
Мало хто вважає, що Росія перебуває на порозі більш серйозної економічної кризи, але очікується, що труднощі будуть наростати, чим довше триває війна.
“Політичні компроміси ставатимуть дедалі складнішими”, – каже старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова. За її словами, Росія, найімовірніше, продовжить погіршувати свої економічні перспективи, віддаючи пріоритет військовим діям на шкоду охороні здоров’я, освіті та іншим невійськовим сферам.