Лонгріди

        Скандал з орденом Зеленського: BBC назвала п’ять можливих наслідків для України і Польщі

        Орден Білого Орла / Фото: Офіційний сайт Президента Республіки Польща
        Орден Білого Орла / Фото: Офіційний сайт Президента Республіки Польща

        Рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордену Білого Орла може мати наслідки, які виходять далеко за межі символічного жесту. Про це пише BBC, аналізуючи можливий вплив цього кроку на внутрішню політику Польщі, українсько-польські відносини та міжнародні позиції Варшави.

        Скандал виник після того, як Зеленський надав елітному підрозділу української армії почесне найменування “імені Героїв УПА”. У Польщі це викликало різку реакцію через кардинально різне ставлення до Української повстанської армії в обох країнах. Через три тижні після цього Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України найвищої державної нагороди Польщі.

        Першим наслідком може стати юридична невизначеність. Орден Білого Орла має понад трьохсотлітню історію, і за цей час його відбирали лише один раз — у 1932 році у польського політика Вінцентія Вітоса. Через це усталеної процедури позбавлення нагороди фактично немає.

        Реклама
        Реклама

        BBC зазначає, що з одного боку конституція Польщі передбачає: акти президента набувають чинності лише після підпису прем’єр-міністра. Винятки стосуються, зокрема, нагородження орденами, але не позбавлення нагород. У такій логіці Навроцький може самостійно нагородити людину орденом, але для його відкликання може знадобитися підпис Дональда Туска.

        З іншого боку, польський закон про нагороди передбачає, що президент може позбавити людину ордена, якщо нагороджений “вчинив діяння, в результаті якого став негідним ордена чи відзнаки”. Чи потрібна в такому разі контрасигнатура прем’єра, наразі незрозуміло.

        Формально Зеленський залишатиметься кавалером ордену Білого Орла доти, доки рішення про позбавлення нагороди не буде опубліковане в офіційному віснику польської влади Monitor Polski.

        Другий можливий наслідок — політична пастка для Дональда Туска. Польський прем’єр опинився у ситуації, де будь-яке рішення може нести для нього ризики. Якщо він підтримає або фактично пропустить рішення Навроцького, це може виглядати як приєднання до україноскептичного табору президента Польщі та ускладнити подальшу взаємодію з Києвом.

        Якщо ж Туск заблокує рішення, він ризикує отримати хвилю критики всередині Польщі. За оцінкою BBC, це особливо важливо на тлі того, що країна вже фактично входить у політичний цикл перед парламентськими виборами наступного року.

        Третій наслідок стосується Ukraine Recovery Conference у Гданську. Конференція з відновлення України має відбутися наступного тижня і є важливою як для Києва, так і для Варшави.

        Для України це майданчик, на якому Київ розраховує знову привернути увагу до війни та залучити фінансування для економіки. Для Польщі — можливість підтвердити роль регіонального лідера і важливого партнера у питанні відновлення України.

        На конференції очікували участь Дональда Туска, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та Володимира Зеленського. Також повідомлялося про можливий приїзд канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

        Однак після рішення Навроцького шанси на участь Зеленського, яка й раніше офіційно не була підтверджена, могли знизитися. За даними джерел BBC в оточенні президента України, остаточного рішення щодо поїздки до Гданська він ще не ухвалив. Водночас навіть у разі його участі атмосфера на заході буде зіпсована скандалом.

        Четвертий наслідок — реакція Києва. В Україні рішення Навроцького викликало різку критику і, за оцінкою BBC, призвело до ефекту згуртування суспільства навколо Зеленського навіть серед його критиків.

        Українські коментатори нагадують, що кавалерами ордену Білого Орла залишаються історичні постаті та політики, ставлення до яких у Польщі може бути щонайменше суперечливим. На цьому тлі позбавлення нагороди саме Зеленського в Україні сприйняли як політичний і символічний жест проти всього українського суспільства.

        Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після рішення Навроцького заявив, що не бачить можливості зберігати польський Командорський хрест ордену “За заслуги перед Польщею”. Про відмову від польської нагороди також заявив керівник Офісу президента, колишній глава військової розвідки Кирило Буданов. Аналогічний крок зробив посол України у Польщі Василь Боднар.

        Сам Володимир Зеленський від початку скандалу публічно не коментував заяви Навроцького та його рішення щодо ордену.

        П’ятий і найбільш довгостроковий наслідок — нове загострення українсько-польських відносин. За оцінкою BBC, якщо метою Варшави було змусити Київ переглянути політику історичної пам’яті, то цей підхід навряд чи спрацює. Підрозділ, якому Зеленський надав почесне найменування “імені Героїв УПА”, ймовірно, збереже цю назву.

        Водночас відносини між Києвом і Варшавою можуть увійти в нову фазу кризи. У польському політикумі вже лунають заклики до кроків, які могли б зачепити логістику допомоги Україні або переговори щодо вступу Києва до ЄС.

        BBC також звертає увагу на становище близько мільйона українців, які перебувають у Польщі. На тлі зростання антиукраїнських настроїв і наближення парламентських виборів вони навряд чи найближчим часом відчують тепліше ставлення з боку польського суспільства.

        Ще одним ризиком може стати подальше відсунення Польщі від консультацій щодо можливих майбутніх мирних переговорів. За оцінкою BBC, охолодження між Києвом і Варшавою може посилити роль Німеччини, Франції та Великої Британії у таких перемовинах і залишити Польщу на другому плані.

        Окреме питання — майбутнє десятків українсько-польських ініціатив, які з’явилися до початку повномасштабної війни та протягом останніх років. Нинішня криза може вплинути не лише на офіційну дипломатію, а й на співпрацю між громадами, організаціями та бізнесом двох країн.

        BBC підсумовує, що головним викликом для України та Польщі стає потреба заново сформулювати саму основу двосторонніх відносин. Питання лише в тому, чи можливо це зробити у розпал нинішньої політичної кризи та повномасштабної війни, яку веде Україна.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Exit mobile version