Україна демонструє обмежені успіхи у своєму контрнаступі проти російських військ, але ще не проводить широкомасштабні операції, які, на думку американських чиновників, могли б забезпечити прорив. Через це серед головних друзів України поглиблюється питання про те, чи зможе вона зробити все досить швидко, поки поставки боєприпасів і зброї не вичерпаються, – пише Washington Post.
Через 5 тижнів після початку довгоочікуваної операції українські війська намагаються послабити російську оборону, проводячи артилерійські і ракетні обстріли, а також відправляючи невеликі групи саперів на розлогі мінні поля.
“Але темпи прогресу на 3 основних напрямках уздовж величезної лінії фронту викликають занепокоєння на Заході. Там побоюються, що уряд президента Володимира Зеленського може не завдати настільки потужного удару, як міг би”, – пише видання.
Американський чиновник на умовах анонімності сказав Washington Post, що США й інші країни навчили українські війська комплексним наступальним маневрам і надали обладнання для розмінування, включаючи катки і реактивні заряди.
“Застосування всіх цих можливостей таким чином, щоб можна було прорвати ці перешкоди, але зробити це швидко, має першорядне значення”, – сказав чиновник.
У той же час, додав він, українські сили стикаються з інтенсивними російськими атаками, зокрема які здійснюються за допомогою протитанкових боєприпасів і озброєних російських БПЛА. Американський чиновник наголосив, що “ми не недооцінюємо цю дуже складну ситуацію”.
Washignton Post пояснює, що в основі мінливих оцінок українського контрнаступу лежать дебати про тактику, яка може найкраще дозволити Україні прорвати добре укріплені російські лінії і відвоювати достатню територію, щоб потенційно підштовхнути президента Владіміра Путіна до відмови від його мети закріпити постійний контроль над великою частиною української території.
Західні чиновники і аналітики кажуть, що українські військові досі застосовували підхід, заснований на виснаженні і спрямований в основному на створення вразливих місць за допомогою артилерійських і ракетних обстрілів командних, транспортних і логістичних об’єктів в тилу російських позицій. І армія України це робить замість того, щоб проводити те, що західні військові називають “загальновійськовими” операціями. Вони передбачають скоординовані маневри великих груп танків, бронетехніки, піхоти, артилерії, а іноді і авіації.
Українське військове керівництво стверджує, що, не маючи авіації, вони повинні уникати непотрібних втрат у боротьбі з противником, який має набагато більший резерв новобранців і озброєння. Щоб зберегти людські ресурси, Україна задіяла в нинішній кампанії лише чотири з десятка підготовлених нових бригад.
Тим часом, очікування високі. Український контрнаступ минулої осені приніс шокуючі успіхи, зокрема вдалося відвоювати стратегічні райони у Харківській і Херсонській областях.
Військові аналітики кажуть, що цього разу є важливі відмінності, які грають на користь Москви. Минулої осені у Кремлі, здавалося, сумнівалися в здатності України дати відсіч. Але зараз російські війська витратили місяці для встановлення мін, риття окопів і розміщення протитанкових засобів і безпілотників, які сповільнили просування українських сил. І на відміну Херсона, де Москва намагалася поповнити запаси і захистити позиції за Дніпром, російські війська вздовж лінії фронту зараз не мають серйозних перешкод у своєму тилу.
В армії Росії спостерігається напруга. Щонайменше один старший командир був звільнений, а ще один загинув в результаті українського удару. Тим часом, найманці “Вагнера” більше не утримують ті позиції, які вони контролювали раніше. Але попри це, російська армія показала себе як грізного супротивника. Москва змогла перекинути нові війська на фронт частково завдяки тому, що Путін прискорив мобілізацію всередині країни.
Іншою важливою особливістю оборони Москви є всюдисущі безпілотники, які надають російським військам детальну інформацію в режимі реального часу про місцезнаходження українських сил. Це дозволяє їм здійснювати атаки камікадзе або наносити точкові удари. І це той виклик, з яким у таких масштабах не стикалася навіть армія США з усім її бойовим досвідом за останні десятиліття.
Аналітики кажуть, що українські спроби прорвати російську оборону бронетанковими підрозділами на початку наступу наштовхнулися на потужний вогонь артилерії, протитанкових ракет, БПЛА, а також на удари з гелікоптерів, що призвело до значних втрат. Українські чиновники кажуть, що Росія дуже швидко обстрілює бронетехніку і протимінне обладнання.
Тому Київ перейшов до більш малопомітного наступу пішими групами від 15 до 50 осіб, – аналітик ISW Катерина Степаненко. Частково це сапери, які намагаються просуватися непомітно, щоб розміновувати ворожі мінні поля. Також підрозділи українських піхотинців влаштовують засідки, намагаючись знищити російські гелікоптери.
Колишній піхотний офіцер морської піхоти США Роб Лі, який зараз працює в “Інституті зовнішньополітичних досліджень”, каже, що українська тактика може мінімізувати втрати, але вона вимагає певних компромісів.
“Просування в пішому порядку, ймовірно, зменшить втрати. Але це означає, що просування буде повільнішим і у них буде менше можливостей досягти швидкого прориву”, – сказав він.
Американські чиновники неохоче коментують тактику України, оскільки не хочуть, щоб їх сприймали як тих, хто критикує близького партнера під час екзистенціальної загрози.
Генерал-лейтенант Дуглас Сімс з Об’єднаного штабу Збройних сил США, зазначив, що від українських військ вимагають використовувати нове обладнання і тактику “під обстрілами і бомбардуваннями”, коли вони намагаються подолати масивне мінне поле. При цьому він нагадав, що в інших великих історичних битвах прориви досягалися через місяці.
“І тому там, де вони просуваються на сотні метрів в день, а подекуди і на кілометр в день, вони роблять це ціною величезних зусиль. Це важка війна, вона ведеться на дійсно важкій місцевості, під обстрілами. Якщо врахувати все це, тоді прогрес досить вражаючий”, – сказав американський військовий.
Washington Post пише, що на тлі відсутності великих перемог головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний закликає партнерів якомога швидше надати українським ВПС винищувачі F-16, щоб компенсувати українські недоліки. Американські чиновники в приватних розмовах кажуть, що західні літаки будуть мало корисними в нинішній боротьбі через розгалужену систему протиповітряної оборони Росії.
“Це просто питання продовження тиску в рамках загальновійськового підходу”, – сказав неназваний американський чиновник.
У Вашингтоні очікують, що Україна врешті-решт прорветься через мінні поля і наблизиться до головних оборонних ліній Росії. Але українські сили “повинні бути обережними щодо використання всієї своєї артилерії, коли вони все ще розбираються з мінними полями. Тому що вам знадобиться ця артилерія в майбутньому”, – сказав другий неназваний американський чиновник.