Минулого місяця рішення президента Джо Байдена допомогти Україні отримати винищувачі F-16 ознаменувало черговий перетин російської «червоної лінії», яка, за словами Владіміра Путіна, змінить війну і втягне Вашингтон і Москву в прямий конфлікт.
Незважаючи на апокаліптичні попередження російського лідера, США поступово погодилися розширити арсенал України ракетами Javelin і Stinger, пусковими установками HIMARS, сучасними системами протиракетної оборони, безпілотниками, гелікоптерами, танками M1 Abrams і, незабаром, винищувачами четвертого покоління.
«Ключовою причиною ігнорування погроз Путіна, за словами американських чиновників, є динаміка, яка спостерігається з перших днів війни: президент Росії не дотримався своїх обіцянок покарати Захід за надання зброї Україні. Його блеф дав американським і європейським лідерам певну впевненість у тому, що вони можуть продовжувати робити це без серйозних наслідків», – пише Washington Post, додаючи, що однією з найбільших невизначеностей війни лишається те, до якої міри такий підхід буде працювати.
«Росія стільки разів знецінювала «свої червоні лінії», заявляючи, що певні речі будуть неприйнятними, а потім нічого не роблячи, коли вони відбуваються. Проблема в тому, що ми не знаємо, де ця червона лінія. Вона в голові однієї людини, і вона може змінюватися кожного дня», – сказав експерт з питань Росії в Фонді Карнегі за міжнародний мир Максім Саморуков.
Американські чиновники кажуть, що управління ризиком ескалації залишається одним з найскладніших аспектів війни для Байдена і його зовнішньополітичних радників. Вирішуючи, які нові системи озброєнь надати Україні, вони зосереджуються на чотирьох ключових факторах.
«Чи потрібна їм така зброя? Чи можуть вони це використовувати? Чи є вона у нас? Якою буде реакція Росії?», – сказав один з високопосадовців Держдепартаменту.
Чиновник сказав, що небажання Росії вживати заходів у відповідь вплинуло на те, як Держсекретар Ентоні Блінкен оцінює ризики. А саме він став ключовою довіреною особою Байдена і впливовим голосом, який заохочував адміністрацію і союзників США робити більше для підтримки України.
«Потрібно враховувати такі речі при ухваленні рішень. Ми зробили щось, але ескалації або відповіді не було. Чи можемо ми зробити щось ще? Ми постійно зважуємо ці фактори. І це стало найважчим рішенням, яке нам доводиться приймати», – сказав чиновник.
Як і Блінкен, радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван також вважає, що переваги від надання Україні більш летального озброєння переважають ризики ескалації. Він активно працює з європейськими союзниками над питанням надання Україні винищувачів F-16, – сказав виданню представник Білого дому.
Адміністрація жонглювала цими питаннями на тлі галасу з боку українців і яструбів у Конгресі, які розчаровані поступовим підходом і прагнуть, щоб Байден рухався швидше і відправляв більш сучасне обладнання на поле бою в умовах жорстокого натиску Росії.
Хоча Путін кинув виклик США, призупинивши участь у критично важливому договорі про контроль над ядерними озброєннями, ув’язнивши репортера Wall Street Journal Евана Гершковича і засудивши зірку WNBA Брітні Ґрайнер до дев’ятирічного тюремного ув’язнення, перш ніж наполягати на тому, щоб обміняти її на сумнозвісного торговця зброєю, він не вдавався до військової агресії проти Вашингтона або його союзників.
Але західні чиновники усвідомлюють, що це не означає, що він ніколи цього не зробить – особливо в міру ескалації конфлікту. У вівторок безпілотники завдали удару по елітному району Москви, який один російський політик назвав найгіршою атакою на столицю з часів Другої світової війни. Україна заперечує свою причетність до таких ударів на території Росії. А адміністрація Байдена заявила, що не заохочує такі українські атаки. Втім, Київ, схоже, задоволений тим, що російське цивільне населення відчуває страх, з яким українці живуть вже більше року, оскільки їхні населені пункти піддаються безперервним російським ракетним атакам і атакам безпілотників.
Можливим поясненням небажання Путіна вдарити по Заходу може бути погіршення стану російської армії, вважають американські чиновники.
«Схоже, що зараз не в їхніх інтересах вступати в пряму конфронтацію з НАТО. Вони не мають достатніх для цього можливостей», – сказав високопоставлений американський чиновник.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Генерал Марк Міллі в нещодавньому інтерв’ю для Foreign Affairs оцінив, що з початку повномасштабного вторгнення Росія втратила до 250 тисяч солдатів вбитими і пораненими. Це приголомшливі втрати для будь-якого конфлікту. У міру зростання кількості загиблих і поранених російських солдатів, Путін переорієнтував свої військові цілі: від захоплення контролю над Києвом і обезголовлення уряду України до контролю і анексії частини території на сході і півдні України.
Тим не менш, американські чиновники залишаються настороженими щодо того, що Росія, яка володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом, може піти на ескалацію в Україні чи деінде. Минулого року, на тлі посилення занепокоєння тим, що Росія розглядає можливість розгортання ядерної зброї, високопосадовці Державного департаменту приватно попередили Москву про наслідки такого кроку. Після цього прозвучали і публічні попередження.
В адміністрації Байдена Пентагон вважається більш обережним, ніж Білий дім або Державний департамент, у питанні надання Україні більш складного озброєння, але чиновники заперечують, що страх перед ескалацією відіграє якусь роль у їхніх розрахунках.
За словами високопосадовця Пентагону, американське оборонне відомство зосередилося на тому, що потрібно Україні в кожний конкретний момент. Чиновник навів приклад того, як США пройшли шлях від надання протитанкових ракет, таких як Javelin, коли було зрозуміло, що колони російської військової техніки вторгнуться в Україну, до відправки артилерії, коли війна перетворилася на криваву дуель. А тепер Захід вирішив забезпечити українську армію танками і винищувачами F-16.
Безсумнівно, готовність адміністрації Байдена перетнути червоні лінії Путіна зміцнила здатність України захищати себе і відвойовувати території на сході і півдні. Однак, поки що невідомо, чи буде Путін і надалі дозволяти Заходу безкарно ігнорувати його погрози.
«Певні червоні лінії існують, але оскільки ми не можемо знати напевно, які вони, це створює ризик», – сказав директор Євразійського центру Карнегі в Берліні Олександр Габуєв.