У спадщину можна отримати квартиру, автомобіль, землю або гроші на банківському рахунку. Але разом із майном іноді приходить і те, про що родина дізнається вже після похорону: кредит, борг за комунальні послуги, податковий борг чи інше невиконане майнове зобов’язання.
Скажімо, після смерті батька донька починає оформлювати спадщину. Основне, що залишилося, – квартира. Здавалося б, процедура зрозуміла: зібрати документи, звернутися до нотаріуса, отримати свідоцтво про право на спадщину. Але під час оформлення з’ясовується: у батька залишився кредит, а банк вимагає повернути 200 тисяч гривень. Іншого спадкового майна практично немає.
У доньки виникає цілком природне запитання: чи означає прийняття квартири, що тепер вона повинна платити за батьківський кредит зі своєї зарплати, заощаджень або іншого особистого майна?
Відповідь – не така проста, як може здатися.
Що говорить закон: смерть боржника не означає автоматичного припинення боргу. Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Водночас права та обов’язки, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, до складу спадщини не входять.
Тобто смерть людини сама по собі не «обнуляє» її майнові зобов’язання. У римській правовій традиції існує відома формула: «Debitor moritur, sed obligatio non moritur» – «помирає боржник, але зобов’язання не помирає».
Саме ця логіка значною мірою зберігається і в сучасному спадковому праві: окремі майнові права та обов’язки можуть продовжувати існувати після смерті людини та переходити до спадкоємців.
Але тут є принципово важливий нюанс: спадкоємець не стає автоматично особистим боржником за всіма зобов’язаннями померлого.
Закон розмежовує три поняття: борг спадкодавця, спадкове майно та особисте майно спадкоємця.
Кредит є, але це не означає необмежену відповідальність
За статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора, але кожен спадкоємець – у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину.
Повернімося до нашого прикладу.
Батько залишив доньці квартиру вартістю 500 тисяч гривень, а банк заявляє про кредитну заборгованість у розмірі 900 тисяч. Це не означає, що донька повинна знайти ще 400 тисяч гривень зі своїх особистих коштів.
Межа її відповідальності пов’язана з вартістю успадкованого майна. Якщо спадкоємців декілька, необхідно враховувати їхні спадкові частки та вартість майна, яке отримав кожен із них.
Тому перед тим, як погоджуватися на вимогу банку, спадкоємцю потрібно встановити не тільки скільки становить борг, а й що саме він успадкував, яка вартість цього майна та в якому обсязі закон покладає на нього відповідальність.
Банк назвав суму – це ще не означає, що її потрібно сплатити
Скажімо, банк повідомляє доньці: «Ваш батько заборгував 200 тисяч гривень».
Але сама по собі названа кредитором цифра ще не означає, що вся вона безумовно підлягає сплаті. Спадкоємець має право вимагати документи, які підтверджують існування зобов’язання та його розмір: кредитний договір, документи про видачу коштів, історію платежів і детальний розрахунок заборгованості.
Особливу увагу варто звернути на те, з чого складаються заявлені 200 тисяч гривень: скільки становить основний борг, скільки – проценти, а скільки – пеня, штрафи, комісії чи інші платежі.
Наприклад, людина фактично отримала 50 тисяч гривень, частину кредиту погасила, але після її смерті банк заявив спадкоємцю вимогу вже на 150 тисяч. У такому випадку потрібно перевірити, коли і на якій підставі виникла кожна складова боргу, чи передбачена вона договором та чи відповідає вимогам законодавства.
Тому перша реакція на дзвінок із банку не повинна бути: «Скільки я маю заплатити?»
Набагато правильніше поставити інше запитання: «Надайте документи, які підтверджують Вашу вимогу».
Чи можна оскаржити суму кредиту або сам кредитний договір?
Так, але потрібно розрізняти оскарження розміру заборгованості та оскарження самого кредитного договору. Якщо кредитний договір є чинним, але банк неправильно розрахував заборгованість, спадкоємець може заперечувати проти відповідної частини вимоги. Наприклад, перевірці можуть підлягати проценти, пеня, штрафи, комісії, платежі, які вже були сплачені, або суми, правова підстава яких не підтверджена.
Окремо слід перевіряти пеню та штрафи, зокрема з урахуванням законодавчих обмежень, які діяли в окремі періоди воєнного стану. Якщо кредитор нарахував санкції за період, коли щодо відповідних правовідносин діяли спеціальні правила, такі нарахування потребують окремої юридичної перевірки.
Для старих кредитів важливим може бути й питання самого договору: чи підписував позичальник документи, на які посилається банк, чи були належним чином погоджені тарифи, правила кредитування та інші умови.
Якщо ж існують передбачені Законом підстави для недійсності самого правочину, може ставитися питання вже про недійсність кредитного договору. Залежно від обставин можуть досліджуватися питання волевиявлення сторони, дотримання форми договору, його істотних умов та інших обставин укладення.
Отже, спадкоємцю не варто автоматично визнавати всю суму, яку назвав банк. Спочатку потрібно встановити, який саме борг існує, чим він підтверджений, з яких складових складається та чи правильно він розрахований, чи є у банку оригінали документів, які мають вимогу.
Якщо кредит забезпечений іпотекою: чи може банк претендувати на квартиру?
Найбільше занепокоєння у спадкоємця виникає тоді, коли з’ясовується, що квартира, яку він має успадкувати, свого часу була передана банку в іпотеку.
Уявімо ситуацію. Батько придбав квартиру за рахунок кредиту та передав її в іпотеку. Через кілька років він помер. Син приймає спадщину і дізнається, що разом із квартирою залишилося й кредитне зобов’язання.
Перша думка може бути такою: «Квартира тепер моя. Отже, банк більше не має до неї претензій». Але іпотека є способом забезпечення виконання зобов’язання, тому смерть власника квартири сама по собі не означає автоматичного припинення іпотечного обтяження. У такій ситуації потрібно перевірити кредитний та іпотечний договори, інформацію про обтяження, актуальний розмір заборгованості, особу кредитора та його права щодо предмета іпотеки.
Важливо встановити:
- скільки становить основний борг;
- які проценти та інші платежі заявляє кредитор;
- яка реальна вартість квартири;
- чи є чинною іпотека;
- хто зараз є кредитором;
- які саме права має кредитор щодо квартири;
- чи дотримано передбачену законом та договором процедуру звернення стягнення.
Наприклад, квартира коштує 2 мільйони гривень, а залишок кредиту становить 300 тисяч. Це зовсім інша ситуація, ніж коли квартира коштує 1 мільйон, а підтверджена заборгованість наближається до її вартості.
Тому спадкоємцю не варто ні одразу відмовлятися від спадщини, ні поспішати підписувати документи з банком. Спочатку потрібно отримати документи, перевірити борг та іпотеку, оцінити вартість квартири й лише після цього визначати подальшу стратегію.
Комунальні борги: чи повинні діти платити за газ, воду та опалення?
Квартира переходить у спадщину, документи майже зібрані, і раптом спадкоємець отримує ще одну «новину»: на особовому рахунку квартири – 80 тисяч гривень боргу за комунальні послуги.
Саме в цей момент у багатьох виникає запитання: «Тепер я успадкувала квартиру – отже, повинна одразу заплатити весь борг?»
Не варто поспішати діставати гаманець.
Цифра у квитанції сама по собі ще не відповідає на питання, хто, за що і за який період винен гроші. Після смерті власника особливо важливо розділити заборгованість за період його життя та нарахування, які виникли вже після смерті.
Наприклад, батько помер у березні. У грудні донька звертається до підприємства і бачить у рахунку загальну суму боргу – 80 тисяч гривень. На перший погляд може здатися, що це весь борг батька. Але після отримання деталізованого розрахунку ситуація виявляється іншою: 50 тисяч гривень припадають на попередні роки, 10 тисяч нараховані вже після смерті, а ще частина суми виникла через невраховані показники лічильника.
Очевидно, що всі ці суми не можна просто об’єднати одним словом — «борг померлого».
Тому спадкоємцю передусім варто з’ясувати:
- хто був споживачем конкретної комунальної послуги;
- хто був власником або користувачем квартири у відповідний період;
- за який саме час виникла заборгованість;
- на підставі якого договору здійснювалися нарахування;
- які показники лічильників бралися до розрахунку;
- яка сума боргу існувала саме на дату смерті;
- які нарахування з’явилися після смерті власника;
- чи не містить особовий рахунок помилкових або дубльованих нарахувань.
Якщо підприємство, надавач комунальних послуг називає велику суму, насамперед потрібно попросити письмовий деталізований розрахунок, а не обмежуватися телефонною розмовою чи цифрою у квитанції.
Якщо є розбіжності, спадкоємець може вимагати їх перевірки, провести акт звірки, та надати документи, які підтверджують фактичні показники лічильників, оплату або інші обставини.
У разі спору питання можете звертатися до суду. Залежно від конкретних обставин значення можуть мати, зокрема, строки позовної давності, фактичне користування послугою, документи про оплату, правильність нарахувань та інші докази.
Тому якщо після смерті родича Вам кажуть: «На квартирі 80 тисяч боргу – тепер це Ваша проблема», правильна відповідь – не «скільки платити?», а «покажіть, як сформувалася ця сума, її складові щомісяця». Обов’язково зазначте періоди, якщо в цей час в квартирі хтось не проживав, надайте підтверджуючи документи.
Податковий борг: чи переходить він у спадщину?
Ще одна ситуація, про яку спадкоємці часто дізнаються вже під час оформлення майна, – податковий борг померлого. Наприклад, батько мав у власності земельну ділянку або нерухомість, за яку роками не сплачував податок. Після його смерті донька приймає спадщину і отримує повідомлення про заборгованість.
Тут важливо керуватися не лише загальними положеннями Цивільного кодексу, а й спеціальними нормами Податкового кодексу України. Зокрема, стаття 99 ПК України встановлює правила виконання грошових зобов’язань або погашення податкового боргу у разі смерті фізичної особи.
Тому спадкоємцю варто звернутися до контролюючого органу за місцем проживання, або через особистий кабінет на сайті ДПС та з’ясувати, який саме борг існує, за який період він виник, який його правовий статус та як він пов’язаний із майном, що переходить у спадщину. Податковий борг не варто автоматично прирівнювати до банківського кредиту або комунальної заборгованості. Для нього діють спеціальні правила, тому кожну ситуацію потрібно оцінювати окремо.
Чи переходять штрафи, пеня та проценти?
Коли кредитор повідомляє спадкоємцю про борг, цифра в розрахунку може складатися не лише з основної суми. До неї часто додаються проценти, пеня, штрафи, комісії та інші платежі.
Але поставити знак рівності між усіма цими сумами та словом «борг» не можна.
Кожна складова повинна мати правову та, якщо йдеться про договірне зобов’язання, договірну підставу. Наприклад, за кредитним договором банк може заявити спадкоємцю 250 тисяч гривень: 150 тисяч – основний борг, 50 тисяч – проценти, решта – пеня та штраф. За договором позики ситуація може бути іншою, оскільки необхідно аналізувати конкретну домовленість сторін. Щодо комунальних платежів також потрібно окремо перевіряти підстави відповідних нарахувань.
Особливо уважно слід дивитися на суми, які нараховані вже після смерті боржника, а також на періоди, коли діяли спеціальні законодавчі правила у зв’язку з воєнним станом.
Що робити спадкоємцю: покроковий алгоритм
Якщо разом із майном можуть перейти борги, не варто чекати, поки кредитор сам знайде спадкоємця. Краще провести власну перевірку.
Крок 1. З’ясуйте склад спадщини. Встановіть, яке майно належало померлому: квартира, будинок, земельна ділянка, автомобіль, банківські рахунки, корпоративні права та інші активи.
Крок 2. Встановіть коло спадкоємців та їхні частки. Це необхідно для розуміння того, яке майно отримає конкретний спадкоємець і в яких межах може відповідати за зобов’язаннями. Якщо спадкоємців декілька борг ділиться на всіх, хто приймає спадщину.
Крок 3. Перевірте можливі борги. Пошукайте кредитні договори, банківські листи, договори позики, документи щодо іпотеки чи застави. Окремо перевірте комунальні платежі та податкові зобов’язання.
Крок 4. Зверніться до нотаріуса. Необхідно з’ясувати, чи заведена спадкова справа, хто ще претендує на спадщину та які документи необхідні для її оформлення.
Крок 5. Отримуйте документи від кредиторів. Якщо банк, фінансова компанія чи комунальне підприємство повідомляє про борг, попросіть письмове підтвердження та деталізований розрахунок.
Крок 6. Визначте момент виникнення боргу. Важливо розділити зобов’язання, які існували на момент смерті, та нарахування, що виникли після неї.
Крок 7. Перевірте кожну складову вимоги. Основний борг, проценти, пеня, штрафи, комісії та інші платежі повинні мати належне обґрунтування.
Крок 8. Перевірте заставу та іпотеку. Якщо квартира або інше майно було предметом забезпечення, потрібно встановити, чи існує обтяження, хто є кредитором та які права він має.
Крок 9. Не визнавайте сумнівний борг автоматично. Якщо розрахунок викликає питання, спочатку вимагайте документи та перевірте правову підставу вимоги. За необхідності спір може вирішуватися в судовому порядку.
Крок 10. Якщо спадщина ще не прийнята – оцініть ризики заздалегідь. Не варто відкладати перевірку боргів до останнього дня встановленого законом строку. Рішення про прийняття або відмову від спадщини має прийматися з урахуванням не лише вартості майна, а й можливих зобов’язань.
Найпоширеніші помилки спадкоємців
«Я син або донька, тому тепер я особисто винен банку».
Ні. Сам факт спорідненості не робить людину боржником за кредитом. Потрібно встановити, чи прийнята спадщина, яке зобов’язання входить до її складу та в яких межах спадкоємець відповідає за ним.
«Я успадкував квартиру, але кредит не приймав».
Розділити спадщину на вигідну частину майна та невигідну частину зобов’язань таким способом не можна. Потрібно оцінювати спадщину як сукупність прав та обов’язків, які входять до її складу.
«У квитанції написано 80 тисяч — значить, я повинен заплатити 80 тисяч».
Спочатку потрібно перевірити розрахунок, період виникнення боргу та підстави нарахувань.
«Банк подзвонив, тому треба негайно платити».
«Борги померлого автоматично зникають». Це також неправильно. Частина майнових зобов’язань може входити до складу спадщини.
«Якщо борг великий, можна просто нічого не робити».
Пасивність – не спосіб відмовитися від спадщини. Питання прийняття або відмови від спадщини має вирішуватися у встановленому законом порядку та з урахуванням відповідних строків.
Головне питання – не «чи є борг?», а «який саме борг і в яких межах я відповідаю?»
Спадщина з боргами – це не обов’язково «погана» спадщина. Наприклад, квартира коштує 2 мільйони гривень, а підтверджений кредит становить 200 тисяч. У такій ситуації борг є лише одним з елементів спадкової маси. Але якщо майно коштує 500 тисяч гривень, а спадкодавець мав кілька значних зобов’язань, ще й забезпечених заставою, ситуація потребує набагато уважнішого аналізу.
Саме тому рішення щодо спадщини не варто приймати лише на емоціях. Після смерті близької людини родина закономірно думає насамперед про квартиру, будинок, землю чи автомобіль. Проте разом із питанням «що ми отримуємо?» потрібно поставити й інше: «які зобов’язання можуть бути пов’язані з цією спадщиною?»
Висновок: перш ніж успадкувати майно, перевірте усі зобов’язання.
Тому правильна послідовність дій виглядає так:
спочатку встановити склад спадщини – перевірити борги – отримати документи від кредиторів – перевірити розрахунки – встановити наявність іпотеки чи застави – визначити вартість спадкового майна – і лише після цього приймати рішення щодо подальших дій.
І головне – не платити лише тому, що хтось назвав Вас спадкоємцем.
Якщо банк вимагає гроші, потрібно перевірити кредит. Якщо комунальне підприємство називає суму боргу – перевірити розрахунок. Якщо податкова повідомляє про заборгованість – з’ясувати її правовий статус. Якщо квартира перебуває в іпотеці – перевірити не тільки право власності, а й обтяження.
Спадщина – це не тільки те, що людина залишила після себе. Це також її майнові права та обов’язки. І завдання спадкоємця – не просто прийняти майно, а зрозуміти, що саме разом із ним переходить і в яких межах за це доведеться відповідати.
