Росія дедалі активніше вдається до гібридних операцій проти Європи, намагаючись компенсувати стратегічний дисбаланс у війні проти України. У Москві також посилюються заклики до ударів по військових і логістичних об’єктах на території європейських країн, а наступним кроком може стати обмежена разова атака.
Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на західних чиновників, експертів та представників європейських інституцій.
Видання зазначає, що Україна має важливу перевагу: вона може спиратися на безпечну територію європейських сусідів для військової логістики, виробництва та економічної підтримки. Росія подібної мережі союзників не має.
За даними WSJ, цього року Європа схвалила для України ще $105 млрд допомоги, а чиновники вже обговорюють новий пакет співставного масштабу, який потенційно може фінансуватися за рахунок заморожених російських активів.
Росія ж змушена самостійно фінансувати війну на тлі санкцій та дедалі результативніших українських ударів по її енергетичній та військовій інфраструктурі. Китай при цьому використовує залежність Москви для отримання вигідніших цін на російські нафту й газ.
Євродепутат Сергій Лагодинський зазначив, що російське керівництво бачить, як Україна здатна продовжувати війну завдяки зовнішнім ресурсам і підтримці, тому Москва прагне цю підтримку послабити.
Одним із проявів такого дисбалансу WSJ називає ситуацію з пальним. Росія стикається з масштабними проблемами після ударів по нафтопереробній інфраструктурі, тоді як українські АЗС продовжують працювати завдяки імпорту пального з Європи.
Українські військові використовують логістичні центри в Польщі, Німеччині та Румунії, а оборонні компанії України створюють виробничі потужності в різних країнах Європи.
Директор Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв зазначає, що Москва не має власного союзника, який міг би безпосередньо завдавати ударів по НАТО і брати на себе відповідь Альянсу.
На цьому тлі Росія все активніше використовує гібридну війну. WSJ згадує інциденти з безпілотниками, кібератаки на польську залізницю та вибухи на європейських оборонних підприємствах.
Високопоставлений представник НАТО заявив виданню, що схильність Росії до ризику зростає, попри опір України.
За словами директорки з питань Євразії Центру досліджень нерозповсюдження Ханни Нотте, у Москві стає дедалі популярнішою думка, що для перемоги у війні Росії необхідно бити по військових і логістичних цілях у Європі.
Деякі західні чиновники припускають, що наступним кроком Кремля може стати обмежена разова атака по одному або двох логістичних об’єктах, задіяних у допомозі Україні. Для цього теоретично можуть використати, зокрема, захоплені українські дрони або ракети.
Водночас така ескалація може мати зворотний ефект і лише посилити рішучість Європи протистояти Росії. У Німеччині, наприклад, гібридні дії Москви вже сприяли зростанню підтримки жорсткішої політики щодо Кремля.
WSJ також зазначає, що Україна і її західні партнери мають можливості для подальшого посилення тиску на Росію у разі ескалації. Зокрема, йдеться про розширення можливостей для ударів по російській військовій інфраструктурі.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський раніше назвав російські гібридні атаки на європейські країни «розвідкою боєм» і закликав Європу продемонструвати готовність захищати себе не лише фінансовими засобами.
