Збройні сили України очолюють рейтинг довіри до інституцій серед населення, на 7 місці – президент. Водночас Володимир Зеленський очолює рейтинг політиків, громадських діячів та ін.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного з 21 по 27 вересня соціологічною службою Центру Разумкова.
Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється:
Частіше висловлюється довіра, ніж недовіра, до ради міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 49% і 41%), до українських ЗМІ (відповідно 47% і 43%), до Національного банку (відповідно 46% і 42%), до уповноваженого Верховної Ради з прав людини (відповідно 44% і 31%).
Більшість респондентів висловлюють недовіру політичним партіям (не довіряють 74%), чиновникам (72%), судовій системі (70%), Верховній Раді України (64%), прокуратурі (61%), уряду України (60%), комерційним банкам (59%), Національному антикорупційному бюро (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (52%).
Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 46%, тоді як довіряють — 25%).
Попри те, що політичним партіям довіряють лише 14% респондентів, відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, ствердну відповідь дають дещо більше респондентів (27%). Однак, це помітно менше, ніж у липні цього року (38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 49% і 41%.
Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку респондентів, може з’явитися із середовища військових (так вважають 52% опитаних).
30% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з волонтерського середовища (що на 5% більше, ніж у липні 2023р.), 25% — з кола гуманітарної або технічної інтелігенції (на 7% більше, ніж у липні 2023р.), 23% — з уже існуючих політичних партій (що на 3% менше, ніж у липні), 19% — з організацій громадянського суспільства, 8% — з бізнес-середовища.
Серед тих, хто бачить з-поміж наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, 62% відповіли, що така політична сила може з’явитися з уже існуючих політичних партій. Хоча 50% серед них також дотримуються думки, що така політична сила може з’явитися із середовища військових.
Вважають, що така політична сила може з’явитися із середовища військових, 53% жителів західних, 57,5% — центральних, 61% — південних і 31% — східних регіонів.
Серед політиків, посадовців, громадських діячів, журналістів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до Володимира Зеленського (75%), Віталія Кіма (64%), Сергія Притули (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до Михайла Подоляка (відповідно 45% і 30%), Віталія Кличка (відповідно 44% і 39,5%), Олексія Данілова (відповідно 42% і 35,5%), Василя Малюка (відповідно 34% і 21%), Юрія Бутусова (відповідно 31% і 25%), Сергія Стерненка (відповідно 28,5% і 26%), Ігоря Клименка (відповідно 26% і 22%), Рустема Умєрова (відповідно 25% і 21%),
Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (82%), Юлії Тимошенко (82%), Петру Порошенку (73%), Олексію Арестовичу (71%), Дмитру Гордону (58%), Давиду Арахамії (54%) та Андрію Єрмаку (53%).
Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Руслана Стефанчука (не довіряють йому 46%, довіряють 25%), Дениса Шмигаля (відповідно 44% і 36%), Данили Гетманцева (відповідно 29% і 18%).
Опитування методом face-to-face проводилося у всіх областах, крім Донеччини, Луганщини та Криму. У Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі.
Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.