Застави за підозрюваних у топкорупції можуть вноситися підставними компаніями коштом грошей, отриманих від протиправної діяльності. За перетворення готівки на безготівкові кошти та її перерахування до суду організатори таких схем можуть отримувати до 30% від суми застави.
Про це повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
За його словами, застава у кримінальному процесі має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього судом обов’язків. Однак у деяких провадженнях вона перестала бути запобіжником і стала частиною “кримінальної економіки”.
Абакумов звернув увагу, що десятки й сотні мільйонів гривень за високопосадовців вносять компанії, які формально не мають до них стосунку. Часто керівники й засновники таких фірм не можуть пояснити походження грошей та причини, через які вирішили сплатити заставу за конкретного підозрюваного.
За даними детектива, джерелом коштів може бути готівка, накопичена внаслідок протиправної діяльності. Її обмінюють на безготівкові гроші, які вже перебувають на рахунках компаній, після чого юридична особа формально стає заставодавцем.
У межах справи “Мідас” НАБУ отримувало інформацію про винагороду за такі операції у розмірі 10%, 15% і навіть 30% від суми застави.
“Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес”, – зазначив Абакумов.
Він вважає, що такі операції мав би блокувати фінансовий моніторинг. Натомість гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять із СІЗО.
“І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе”, – заявив керівник підрозділу детективів НАБУ.
На його думку, співучасники можуть використовувати гроші злочинного походження для звільнення іншого учасника схеми, а згодом допомогти йому порушити процесуальні обов’язки або виїхати з України.
Що пропонують змінити
Абакумов закликав терміново змінити правила визначення та внесення застави. Основою для цього, на його думку, може стати зареєстрований 8 липня законопроєкт №15388.
Документ передбачає обов’язкову перевірку походження коштів, які вносяться як застава, незалежно від суми. Зарахування грошей пропонується зупиняти до підтвердження законності їхнього походження.
Якщо легальність коштів не вдасться підтвердити, їх пропонують стягувати в дохід держави. Законопроєкт також передбачає оприлюднення інформації про заставодавців.
“Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – підсумував Абакумов.
Як це пов’язано з операцією “Форест Гамп”
19 серпня НАБУ і САП оголосили про проведення спецоперації “Форест Гамп”. За версією слідства, злочинна організація діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі посадовців Офісу президента, представників державного банку та інших осіб.
Один з епізодів провадження стосується легалізації 150 млн гривень готівкою. За даними слідства, гроші провели через рахунки підставних підприємств і державний банк, а потім використали для сплати застави за учасника справи “Мідас”.
НАБУ офіційно не назвало цього підозрюваного. Водночас на оприлюднених записах згадується ім’я “Герман”, а в червні 2026 року 150 млн гривень застави внесли за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
У межах “Форест Гампа” антикорупційні органи також розслідують рейдерське захоплення підприємств, спроби заволодіння нерухомістю та підготовку викрадення людини. Учасникам провадження повідомили про підозри, однак їхня вина може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.
