Європейський Союз обмежує обмін конфіденційною інформацією з Угорщиною та переходить до проведення зустрічей у вузьких форматах через побоювання витоків даних до Росії. Про це повідомляє POLITICO з посиланням на європейських дипломатів і чиновників.
За їхніми словами, офіційної реакції ЄС на нові звинувачення наразі не буде через ризик впливу на парламентські вибори в Угорщині, заплановані на 12 квітня. Водночас у Єврокомісії заявили, що такі повідомлення є «вкрай тривожними» та закликали Будапешт надати пояснення щодо контактів із Москвою.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що підозри щодо передачі інформації Росії існують давно. За даними The Washington Post, угорський уряд підтримував тісні контакти з Москвою під час війни в Україні, а глава МЗС Петер Сійярто нібито передавав інформацію російському колезі Сергію Лаврову.
Європейські дипломати зазначають, що саме ці ризики стали причиною переходу до неформальних форматів співпраці між окремими групами країн замість повного складу ЄС. Йдеться, зокрема, про формати E3, NB8 та інші.
Колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що ще з 2024 року партнери обмежували обсяг інформації, якою ділилися з угорською стороною. Подібні кроки вживалися і напередодні саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році.
Угорська влада відкидає звинувачення. Міністр у справах Європи Янош Бока назвав їх «фейковими новинами», а Петер Сійярто звинуватив медіа у поширенні «конспірологічних теорій».
Дипломати зазначають, що подальші дії ЄС залежатимуть від результатів виборів в Угорщині. Водночас у Брюсселі визнають, що будь-які кроки до голосування можуть бути використані у політичній кампанії.
На тлі цих подій прем’єр Угорщини Віктор Орбан відмовився підтримати рішення про виділення 90 млрд євро допомоги Україні, що викликало різку реакцію серед європейських лідерів.