Загальні втрати російської армії у війні проти України, включно із загиблими та пораненими, можуть становити від 1,4 до 2,1 млн військових. Кількість загиблих російських військових The Economist оцінює у 374-770 тисяч, тоді як на фронті Росія останніми місяцями майже не має територіального прогресу.
Про це йдеться в аналізі The Economist, який використовує супутникові дані NASA, інформацію моніторингової організації ACLED та українську статистику.
Видання створило власний трекер бойових дій, використовуючи супутникові дані NASA, які спочатку були розроблені для виявлення лісових пожеж. Алгоритми The Economist відокремлюють загоряння, пов’язані з бойовими діями, що дозволяє майже в реальному часі оцінювати активність уздовж фронту та далеко за його межами.
За даними цього трекера, останні три місяці стали найактивнішим періодом війни серед усіх аналогічних відрізків часу.
Росія платить за війну величезну ціну
На тлі слабких територіальних результатів Росія продовжує зазнавати значних втрат у живій силі.
Метаоцінка The Economist визначає кількість загиблих російських військових у діапазоні від 374 тисяч до 770 тисяч.
Загальні втрати Росії, включно з пораненими, видання оцінює у 1,4-2,1 млн військових.
Для порівняння, база UALosses містить інформацію приблизно про 116 тисяч загиблих українських військовослужбовців. Ще близько 106 тисяч вказані як зниклі безвісти.
Ці оцінки мають значну похибку, оскільки точні втрати обох сторін залишаються закритою інформацією. Водночас, за висновком The Economist, загальна тенденція залишається незмінною: Росія зазнає значно більших людських втрат.
Україна повернула 73 квадратні кілометри
Попри поширене уявлення про постійне російське просування, дані The Economist свідчать, що протягом останніх трьох місяців Україна мала чистий територіальний приріст у 73 квадратні кілометри.
Це фактично нівелювало близько половини територіальних здобутків Росії від початку 2026 року.
Йдеться про дуже незначні зміни у масштабах усієї лінії фронту, однак вони демонструють важливу тенденцію: російські війська втратили темп наступу, а на окремих ділянках Україна повертає територію.
Водночас Москва компенсує відсутність значних успіхів на землі дедалі інтенсивнішими дальніми ударами.
Російські атаки по тилу зросли утричі
The Economist використовує дані ACLED для аналізу ракетних і дронових атак на відстані щонайменше 100 км від лінії фронту.
За місяць до 23 жовтня Росія атакувала 290 об’єктів цивільної інфраструктури. Внаслідок цих ударів загинули щонайменше 62 цивільних українці.
Особливим об’єктом російських атак стала залізниця, яка має ключове значення як для пасажирських перевезень, так і для забезпечення військової логістики.
За даними українських посадовців, від початку повномасштабного вторгнення російські війська атакували понад 500 потягів, із них близько 300 — лише у 2026 році.
29 жовтня російський ударний дрон атакував залізничну платформу у Дніпрі. Внаслідок атаки загинули щонайменше 15 людей.
Ще серйознішими можуть бути наслідки ударів по енергетичній системі.
Лише протягом жовтня The Economist нарахував щонайменше 46 атак на енергетичну інфраструктуру України. У низці регіонів аварійні та планові відключення електроенергії вже стали регулярними.
453 дальні удари за місяць
За даними ACLED, кількість російських дальніх атак зросла із 130 у червні до 453 у вересні — більш ніж утричі.
Українські удари в цей період залишалися значно стабільнішими — близько 140 на місяць, хоча це також помітно більше, ніж у попередні періоди.
За оцінкою The Economist, жовтень може стати найінтенсивнішим місяцем війни за кількістю дальніх атак.
Особливо високий рівень активності був зафіксований у тиждень до 18 жовтня. За підрахунками видання, тоді обидві сторони здійснили більше дальніх ударів, ніж за будь-який інший тиждень від початку повномасштабної війни.
Це сталося вже після оголошеного за посередництва США “енергетичного перемир’я”, яке мало обмежити удари по енергетичних об’єктах.
Понад 56 тисяч російських дронів за рік
За даними Повітряних сил України, від початку 2026 року Росія запустила понад 56 тисяч дронів.
Це приблизно на 35% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кількість застосованих ракет також зросла — на 22%, до 1766.
Особливо помітно збільшилася інтенсивність ударів по Києву.
За оцінкою The Economist, російські атаки на столицю зараз відбуваються частіше, ніж у будь-який період після перших місяців повномасштабного вторгнення.
Нові дані про повітряні тривоги показують, що між 08:00 і 20:00 Київ у середньому проводить під сигналами повітряної тривоги близько 110 хвилин на день.
Для порівняння, влітку цей показник становив лише близько 19 хвилин.
Україна також нарощує далекі удари
Україна, своєю чергою, також значно збільшила кількість атак далеко за лінією фронту.
За місяць до 23 жовтня було зафіксовано понад 100 таких ударів.
Основними цілями залишаються військові об’єкти, однак під удари також потрапляють заводи, дата-центри, порти, паливні склади та нафтопереробні підприємства.
За даними ACLED, внаслідок українських дальніх атак за цей період загинули 11 російських цивільних.
Росія компенсує проблеми на фронті ударами по містах
The Economist вважає, що відсутність значних успіхів на фронті супроводжується дедалі більшою ставкою Кремля на дальні удари.
Росія атакує енергетику, залізничну інфраструктуру та міста, намагаючись завдати Україні економічних збитків, ускладнити логістику та посилити тиск на цивільне населення.
Водночас видання звертає увагу на те, що, попри величезні військові втрати та слабкий прогрес на фронті, Володимир Путін зберігає значний простір для продовження війни.
Москва може дозволити собі зазнавати великих втрат і водночас завдавати Україні дедалі більших збитків у тилу.
Вашингтон бачить війну інакше
Окрему увагу The Economist приділяє політиці США.
Видання пише, що адміністрація Дональда Трампа дедалі більше схильна розглядати Росію та Україну як дві сторони конфлікту, які приблизно симетрично обмінюються ударами.
На думку авторів матеріалу, дані свідчать про іншу картину: саме Росія значно наростила атаки по цивільній та критичній інфраструктурі України, тоді як її територіальні здобутки залишаються обмеженими.
Водночас Москва має сильніші позиції у відносинах із нинішньою американською адміністрацією.
The Economist нагадує, що Вашингтон останнім часом пом’якшив частину тиску на Росію, водночас обмежуючи окремі можливості України.
Головний висновок аналізу видання: Росія продовжує платити за війну величезну ціну в людях, але це поки не змушує Кремль відмовлятися від продовження бойових дій та масштабних ударів по українському тилу.
