Штучний інтелект дедалі швидше інтегрується у військові системи, а війна в Україні стала одним із головних полігонів для випробування автономних технологій. Водночас досвід бойових дій показує, що ШІ вже прискорив ухвалення рішень і зробив удари ефективнішими, але поки не забезпечив жодній зі сторін вирішальної переваги.
Про це пише Financial Times.
Одним із прикладів видання називає український безпілотник Saker Scout. Зовні він нагадує звичайний квадрокоптер із камерою, здатний нести близько 5 кг вибухівки, однак усередині встановлена плата розміром приблизно з кредитну картку. Програмне забезпечення машинного навчання може розпізнавати 47 категорій військової техніки та об’єктів — від танків до піхоти.
Перед запуском оператор визначає пріоритетні цілі, необхідний рівень упевненості системи та так звану “зону ураження”. Після входження в неї дрон може самостійно шукати й ідентифікувати об’єкти та, якщо рівень упевненості достатній, атакувати без додаткової команди людини.
Водночас система має принципове обмеження: вона може відрізнити танк від вантажівки чи піхоту від артилерії, але не здатна визначити, український це об’єкт чи російський. Тому використання такого режиму передбачає, що всі військові цілі у визначеній зоні належать противнику.
Представник української компанії Twist Robotics Ростислав Оленчин, яка створила Saker Scout, зазначив, що перед застосуванням системи потрібно бути впевненими, що у визначеній зоні немає цивільних і своїх військових. За його словами, це спеціалізована зброя, яку використовують лише в окремих випадках спеціальні підрозділи.
Від 20 хвилин до секунд
За даними FT, на початку повномасштабної війни від виявлення цілі до нанесення удару могло минати близько 20 хвилин. Тепер цей процес може тривати менш як дві хвилини, а іноді — лише секунди.
Однією з причин такого прискорення є здешевлення обчислювальних потужностей. За словами Оленчина, обладнання, здатне запускати складні алгоритми комп’ютерного зору, сьогодні можна придбати приблизно за $250, а обчислювальна потужність Saker Scout співставна з PlayStation 4.
ШІ у військовій сфері використовується не лише безпосередньо для наведення дронів. Він допомагає обробляти величезні масиви даних, оцінювати ситуацію на полі бою, визначати та пріоритезувати цілі, а також прогнозувати перебіг операцій і витрати боєприпасів.
Професор військових досліджень Університету Ексетера Ентоні Кінг зазначив, що такі системи здатні працювати з даними у масштабі та зі швидкістю, недоступними штабним офіцерам. На його думку, головна роль ШІ наразі полягає у покращенні ситуаційної обізнаності та розвідки.
Сучасні штаби отримують інформацію з відео безпілотників, супутникових знімків, електронних сигналів, повідомлень людей і численних сенсорів. Системи управління полем бою, такі як українська Delta та американська Maven, допомагають перетворювати ці потоки даних на інформацію, придатну для ухвалення рішень.
За словами американського розвідника, наведеними FT, система Maven допомогла збільшити кількість цілей, які американські сили могли уражати за день, з менш ніж 100 до 1000, а після інтеграції великих мовних моделей — до 5000.
ШІ допомагає дронам долати РЕБ
На передовій застосування ШІ поки переважно обмежується вузькими завданнями. Зокрема, безпілотник може стабілізувати політ або продовжувати рух до цілі після втрати зв’язку з оператором через роботу засобів радіоелектронної боротьби.
Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень Катерина Бондар зазначила, що автономна навігація дозволяє дронам коригувати політ з урахуванням вітру та захоплювати цілі на швидкості до 300 км/год. За її словами, удари із застосуванням ШІ мають у три-чотири рази більше шансів бути успішними.
Особливо корисним є автоматичне наведення на фінальній ділянці польоту. Український командир розповів FT, що зв’язок із дроном нерідко втрачається за 100–200 метрів від цілі. Якщо оператор до цього встиг її захопити, безпілотник може самостійно завершити атаку.
Водночас повністю автоматизовані удари поки залишаються відносно рідкісними. Засновник української компанії Vyriy Drone Олексій Бабенко оцінює частку безпілотників, які використовують ШІ для самостійного розпізнавання та пошуку цілей, приблизно у 2%. Однак, за його словами, навіть 2% від п’яти мільйонів дронів — це значна кількість.
Україна стверджує, що від початку 2026 року кількість ударів дронів із наведенням за допомогою ШІ зросла у десять разів.
Наступний крок — рої дронів
Ще одним напрямом розвитку є створення систем, у яких кілька машин самостійно розподіляють завдання між собою. Це може бути координація дронів і наземних роботів під час евакуації пораненого або розподіл цілей між ударними безпілотниками для прориву оборони.
Великі автономні рої поки залишаються переважно експериментальними, однак невеликі групи машин уже діють спільно на полі бою.
Глава компанії Auterion Лоренц Меєр вважає, що західним арміям доведеться дедалі більше покладатися на автономні рої, оскільки вони не мають достатньої кількості підготовлених операторів дронів, щоб зрівнятися з можливостями України чи Росії.
ШІ проти “Шахедів”
Особливо актуальними для України стали автономні системи перехоплення російських далекобійних безпілотників типу Shahed.
Через характерну форму цих дронів та відносно невелику кількість інших літальних апаратів у районах їхнього польоту алгоритми можна навчити розпізнавати “Шахеди” й наводити на них дрони-перехоплювачі.
Росія також нарощує використання безпілотників зі штучним інтелектом. У липні російський дрон за допомогою ШІ обрав ціллю автозаправну станцію без рішення оператора. Він врізався у стіну та вибухнув, унаслідок чого загинули троє людей. FT називає це першим задокументованим випадком загибелі людей в Україні внаслідок удару російського дрона, який самостійно обрав ціль.
Також останніми тижнями Росія застосовувала “Шахеди”, оснащені системами ШІ для наведення, проти українських кораблів у Чорному морі.
ШІ може перейти від ударів до планування війни
Україна планує розвивати штучний інтелект не лише як інструмент для дронів, а й як систему для планування військових операцій.
Данило Цвок очолює новостворений центр, завданням якого є перетворення українських сил на “армію, керовану ШІ”. Він описав можливу модель, за якої командир зможе повідомити ШІ свою мету, наприклад: “Я хочу захистити цю позицію”, після чого система запропонує варіанти бойового плану.
“Ми думаємо, що це може змінити правила гри”, — сказав Цвок.
Водночас досвід України показує і межі технології. Попри значне прискорення процесів і підвищення ефективності ударів, штучний інтелект поки не дав ані Україні, ані Росії вирішальної переваги на полі бою.
Financial Times зазначає, що подальший розвиток автономних військових систем порушує питання контролю та відповідальності, особливо якщо рішення про вибір і ураження цілей дедалі частіше передаватимуть машинам.
