Аятолла Алі Хаменеї, верховний лідер Ірану, загинув 28 лютого в Тегерані внаслідок спільної повітряної операції США та Ізраїлю. Іранське державне телебачення IRIB підтвердило його смерть, назвавши її «мученицькою», після того як раніше про ліквідацію повідомили Армія оборони Ізраїлю та президент США Дональд Трамп. Хаменеї очолював країну з 1989 року і вважався ключовою фігурою ісламської республіки.
Разом із ним під час ударів загинули командувач Корпусу вартових ісламської революції Мохаммад Пакпур та секретар Ради оборони Ірану Алі Шамхані. Після підтвердження їхньої смерті влада оголосила в країні 40-денний траур, а перший тиждень зробила неробочим, повідомляють західні ЗМІ.
Тимчасове керівництво державою передано спеціальній раді, до якої увійшли президент Ірану Масуд Пезешкіан, глава судової системи та представник Ради вартових конституції. Призначити нового верховного лідера має Асамблея експертів — орган із 88 священнослужителів, який уповноважений обирати духовного керівника країни.
Син останнього шаха Ірану Реза Пехлеві, який живе у вигнанні після революції 1979 року, привітав смерть Хаменеї та заявив, що з його загибеллю ісламська республіка фактично припинила існування. Він закликав силові структури не призначати наступника і перейти на бік народу, назвавши події «початком національного звільнення».
Президент США Дональд Трамп заявив, що удари по Ірану завдали значної шкоди керівництву країни і знищили багатьох високопосадовців. За його словами, операцію було санкціоновано після того, як переговори щодо іранської ядерної програми в Женеві зайшли в глухий кут. Трамп також заявив, що США мають уявлення про те, хто може очолити Іран далі, і допустив як продовження операції, так і її швидке завершення у разі відмови Тегерана від ядерної програми.
У першій хвилі американо-ізраїльської операції були уражені десятки військових об’єктів, зокрема ракетні установки та інфраструктура Корпусу вартових ісламської революції. За попередніми даними, Іран відповів ракетними ударами по американських базах у Катарі, Кувейті, Бахрейні, ОАЕ та Йорданії. Також очікується активізація проіранських формувань в Іраку, можливе втручання єменських хуситів, тоді як угруповання «Хезболла» поки що не вступило у бойові дії, хоча Ізраїль готується до такого сценарію.
Ізраїльська армія заявляє, що події розвиваються за планом, і найближчими днями можливі інтенсивні бойові дії з метою максимально послабити військові можливості Ірану, зокрема ракетну та ядерну програми, сили Корпусу вартових і структури внутрішнього придушення.
Світові лідери відреагували на події по-різному. Уряд Великої Британії заявив, що не брав участі в операції і виступає проти ескалації, але наголосив на необхідності не допустити створення Іраном ядерної зброї. У Німеччині повідомили, що Берлін був заздалегідь поінформований про удари, а канцлер Фрідріх Мерц підтримує контакти з партнерами і планує переговори з Дональдом Трампом.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН і вимагав від Тегерана повернутися до переговорів щодо ядерної програми. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європейський союз разом із партнерами шукає дипломатичний вихід із ситуації. В Італії висловили солідарність із цивільним населенням Ірану, а Швейцарія закликала сторони дотримуватися міжнародного права і проявити стриманість.
Австралія підтримала зусилля США щодо недопущення появи в Ірану ядерної зброї, водночас заявивши про солідарність із народом країни. Росія різко засудила удари, назвавши їх актом агресії і порушенням міжнародного права.
Президент України Володимир Зеленський підтримав дії США, але наголосив на необхідності не допустити розширення війни. Він заявив, що іранський режим допомагав Росії у війні проти України, передаючи дрони «Шахед» і технології їх виробництва, і зазначив, що з початку вторгнення російські війська застосували понад 57 тисяч таких безпілотників. За його словами, події можуть дати шанс іранському народу позбутися режиму, який співпрацює з Москвою.