У Чорному морі за десять днів атакували шість торговельних суден, унаслідок чого загинули або зникли безвісти щонайменше 28 моряків. Удари, більшість із яких аналітики пов’язують із Росією, дедалі частіше відбуваються поблизу територіальних вод Болгарії та Румунії, створюючи нові ризики для безпеки країн НАТО та світових продовольчих постачань.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на морських аналітиків, представників судноплавної галузі та посадовців європейських держав.
За даними видання, різке загострення ситуації розпочалося 6 жовтня, коли в болгарській виключній економічній зоні атакували турецьке вантажне судно Alfa Watan, яке прямувало до румунського порту Суліна.
Екіпаж болгарського порома Dioscuria почув вибух приблизно за 70 миль від прибережного міста Бяла. Прибувши на місце, моряки виявили перекинутий рятувальний човен і рятувальні жилети у воді, але десятьох членів екіпажу Alfa Watan знайти не вдалося.
Через шість днів безпілотники атакували судно HS Dignity поблизу узбережжя Болгарії. Загинули 11 моряків.
Згодом удари поширилися на район румунських територіальних вод і повітряного простору. Два танкери-хімовози Wine Trader та Yara J були атаковані й загорілися. Ще семеро моряків зникли безвісти.
Протягом десяти днів під удари також потрапили судна Able та Chelsea-3.
Росія стоїть за більшістю атак на торговельні судна — аналітики
За оцінкою британської компанії Ambrey, яка спеціалізується на морських ризиках і страхуванні, приблизно 80% атак на судна в Чорному морі здійснюють російські сили.
Старший аналітик компанії Томас Алекса зазначив, що різке збільшення кількості нападів розпочалося ще в липні.
Останнім часом російські війська, за його словами, дедалі частіше застосовують комбіновані атаки повітряними та морськими безпілотниками.
Йдеться, зокрема, про тактику подвійного удару, коли після першої атаки по судну завдають повторного удару. Морські дрони можуть нести до пів тонни вибухівки.
Особливо вразливими є невеликі судна, які переважно використовують дунайські транспортні маршрути. Після таких ударів вони можуть швидко затонути.
“Хоча атаки на торговельні судна в Чорному морі не є новим явищем, зараз ми спостерігаємо ескалацію як за кількістю нападів, так і за їхнім географічним масштабом”, — зазначив Алекса.
За його словами, характер цілей залишається незмінним: під удари потрапляють переважно судна, які здійснюють торговельні операції з Україною.
“Наміри Росії очевидні — підірвати експорт українського зерна та сільськогосподарської продукції”, — наголосив аналітик.
Судноплавство в Чорному морі скорочується, страхування дорожчає
Через зростання небезпеки кількість суден, що заходять до українських портів, різко скоротилася.
Страхові тарифи для проходження Чорним морем стрімко зросли, а судновласники та екіпажі дедалі частіше відмовляються від рейсів у регіоні, навіть якщо вантажі не пов’язані з Україною.
За даними The Guardian, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в Чорному морі загинули понад 60 моряків. Переважна більшість цих смертей припала на останній рік.
У вересні Об’єднаний військовий комітет лондонського страхового ринку розширив зони підвищеного ризику на майже весь Чорноморський басейн.
Виняток зробили лише для територіальних вод Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії.
Водночас експерти попереджають, що загроза торговельному судноплавству не обмежується відкритим морем. За останній рік значно збільшилася й кількість ударів по українських чорноморських портах.
Болгарія та Румунія вимагають посилення безпеки
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав атаки поблизу територіальних вод своєї країни “абсолютно неприйнятними”.
Болгарська влада закликає ЄС і НАТО допомогти посилити безпеку судноплавства та розширити співпрацю з Туреччиною і Румунією.
Водночас Софія поки офіційно не покладає відповідальність за конкретні атаки на Росію, посилаючись на відсутність остаточних доказів.
“Ми не маємо чітких і переконливих доказів, щоб покласти відповідальність на будь-яку зі сторін. Однак, як я вже заявляв, логіка підказує, що результат вигідний Російській Федерації”, — сказав Радев.
Власник болгарської судноплавної агенції Тодор Георгієв попередив, що Чорне море ризикує перетворитися на “мертву зону” для міжнародної торгівлі.
За його словами, Росія щоразу виправдовує удари по торговельних суднах твердженнями, нібито вони перевозили зброю.
“Зброю не транспортують до України через Чорне море”, — наголосив Георгієв.
Країни НАТО можуть ініціювати консультації за статтею 4
Наближення атак до кордонів держав НАТО створює нові виклики для Альянсу, який уже протидіє зростанню російської гібридної активності в Європі.
За оцінками експертів, постраждалі країни можуть порушити питання про застосування статті 4 Північноатлантичного договору.
Цей механізм передбачає офіційні консультації між союзниками у випадку загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої держави-члена.
На відміну від статті 5, він не означає автоматичного застосування механізму колективної оборони.
Раніше статтю 4 вже застосовували у зв’язку з російським вторгненням в Україну у 2022 році, а також після порушення польського повітряного простору російськими дронами у 2025 році.
У четвер генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів переговори з прем’єр-міністром Болгарії Руменом Радевим та президентом Румунії Нікушором Даном щодо безпеки Чорного моря.
“НАТО продовжить тісно співпрацювати з нашими союзниками в Чорноморському регіоні, адаптуючи нашу позицію стримування та оборони за необхідності”, — заявив Рютте.
Атаки загрожують світовій продовольчій безпеці
Зростання кількості нападів на торговельні судна створює ризики нової глобальної продовольчої кризи.
Україна, Росія та Румунія належать до великих експортерів зерна, а Чорне море є одним із ключових маршрутів його постачання на світові ринки.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою наголосила на стратегічному значенні цього транспортного коридору.
“Ми розглядаємо Чорне море як глобальну продовольчу артерію. На жаль, зараз це найсмертоносніше море за кількістю загиблих моряків протягом останніх місяців. Це означає, що нам необхідно збільшувати інвестиції у стримування та оборону”, — заявила вона.
Представник Міжнародної морської організації ООН Дам’єн Шевальє попередив, що атаки, пов’язані з війнами в Україні та на Близькому Сході, матимуть довгострокові наслідки для світового судноплавства.
За його словами, робота моряків стає дедалі небезпечнішою через воєнні конфлікти, до загроз яких цивільні екіпажі не підготовлені.
“Безпрецедентною цю ситуацію робить не лише кількість інцидентів, а й закономірність, яка за ними стоїть. Судноплавство стало свідомим інструментом геополітичного тиску”, — підсумував Шевальє.
