Україна зафіксувала трикратне зростання кількості атак на свою залізничну систему з липня, повідомив високопосадовець, оскільки Москва намагається зірвати один із ключових логістичних напрямків Києва, пише The Guardian.
Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр, відповідальний за інфраструктуру, заявив, що удари по залізниці від початку 2025 року завдали збитків на суму 1 млрд доларів.
«Якщо порівнювати лише останні три місяці, кількість атак зросла утричі, – сказав Кулеба. – Від початку року було 800 атак на залізничну інфраструктуру, пошкоджено понад 3 000 залізничних об’єктів. З того, що ми бачимо під час цих ескалацій, — вони цілеспрямовано б’ють по потягах, особливо намагаються вбивати машиністів».
У такій великій країні, як Україна, залізниця має критичне значення. За даними Держстату, залізнична мережа перевозить понад 63% вантажів — включно з експортом зерна — та 37% пасажирів. Військова допомога від іноземних партнерів часто прибуває саме залізницею.
Жоден цивільний аеропорт не працює з моменту повномасштабного вторгнення, тому більшість людей — включно зі світовими лідерами — в’їжджають і виїжджають з країни потягами.
«Йдеться не лише про кількість атак, а й про підхід ворога», — сказав Олександр Перцовський, керівник «Укрзалізниці». «Тепер, коли в них є високоточні дрони Shahed, вони цілять в окремі локомотиви».
Для захисту мережі застосовують нові заходи — потяги оснащують електронними системами протидії дронам, а серед залізничників формують спеціальні підрозділи ППО.
Раніше цього року будівля вокзалу в Лозовій на Харківщині зазнала значних пошкоджень унаслідок атаки дрона. Інші удари пошкодили колії. Попри це, пасажири продовжують стояти в чергах за квитками і сідати на потяги в різних напрямках.
«Це була ніч, усі спали, — розповідає начальниця станції Тетяна Ткаченко про нещодавню атаку. — Я прокинулась від потужного вибуху, бо живу поруч. Це сталося о 2:44. На станції було п’ять потягів. Перший, приміський, мав відправлятися за дві години».
«Було очевидно, що вони цілили саме в станцію. Вони хотіли цього — і зробили».
Під час огляду станції вона показує зруйновану платформу та головну залу очікування — вони нині непридатні. Фасад головної будівлі обгорілий і подекуди обвалений. На непрацюючій платформі — купа скрученого металу.
Ткаченко пояснює, чому удар припав саме по Лозовій: «Лозова — великий залізничний вузол. Звідси можна їхати у чотирьох напрямках — на Дніпро, Слов’янськ, Полтаву та Харків».
Коліями користуються пасажирські, вантажні та військові потяги, зокрема для евакуації поранених з передової.
«Загроза зараз дуже велика, — каже Ткаченко. — Росіяни б’ють прямісінько туди, де скупчуються люди, і хочуть пошкодити колії та локомотиви. Вони хочуть знищити лінії електропостачання».
Олександр Підварчанський, відповідальний за колії в районі Лозової, розповідає, що відбувається під час повітряної тривоги: «Головне — зберегти людські життя. Під час кожної тривоги ми зупиняємось і йдемо в укриття. Якщо потяг у русі, ми переганяємо його на найближчу станцію, щоб люди могли евакуюватися».
Кулеба пояснює, що Росія має три цілі: знищити логістику на півдні, щоб блокувати рух товарів до портів; порушити залізничне сполучення поблизу фронту — у Чернігівській та Сумській областях; та «знищити все» на Донбасі.
Мережу також регулярно атакують фейковими повідомленнями про замінування, у тому числі міжнародних рейсів. Чиновники майже не мають сумнівів у причетності Росії.
Хоча колії можна відновити за день, пошкодження рухомого складу — значно серйозніша проблема.
В інтерв’ю Associated Press Сергій Безкресний, український військовий експерт з дронів, наголосив, що потяги особливо вразливі для дронів — вони повільні та рухаються передбачуваними маршрутами.
У міру зростання дальності польоту російських дронів і вдосконалення технологій дедалі більша частина залізниці потрапляє в зону ураження. «Якщо росіяни продовжать бити по дизельних та електровозах, дуже скоро настане момент, коли колії будуть неушкоджені, але нам не буде на чому їздити», — сказав Безкресний.