В Україні посилюється політична напруга на тлі нових антикорупційних розслідувань, конфлікту президента Володимира Зеленського з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та погіршення ситуації у сфері безпеки й економіки.
Про це пише The Economist.
Видання звертає увагу на оприлюднені 19 серпня записи телефонних розмов високопосадовців, які стали частиною нового антикорупційного розслідування. За версією слідства, йдеться про дві пов’язані операції під кодовими назвами «Форрест Гамп» і «Феміда».
За даними слідчих, співробітники президентської адміністрації нібито організували схему відмивання коштів, щоб зібрати 150 млн гривень, або близько 3,4 млн доларів, для внесення застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка, якому раніше висунули обвинувачення в іншій антикорупційній справі.
The Economist зазначає, що на оприлюднених записах чиновники обговорюють корупційні практики як звичний робочий процес. Зокрема, у розмовах фігурує заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудрая, яка переказує слова невідомого співрозмовника про те, що корупцію нібито потрібно не викорінювати, а «систематизувати і контролювати».
Видання наголошує, що новий скандал вибухнув у вкрай невдалий для української влади момент — на тлі посилення російських повітряних атак та нового політичного конфлікту всередині країни.
Напередодні оприлюднення матеріалів розслідування колишній міністр оборони Михайло Федоров, якого звільнили в липні після конфлікту з вищим військовим керівництвом, опублікував дев’ятихвилинне відеозвернення. У ньому він звинуватив керівництво країни в некомпетентності та корупції і закликав Зеленського провести вибори, щоб «перезавантажити систему».
The Economist звертає увагу, що і публікація розслідування, і звернення Федорова відбулися безпосередньо перед голосуванням Верховної Ради за нового міністра оборони Євгена Хмару. Його кандидатуру парламент зрештою підтримав 312 голосами, проти проголосували лише двоє депутатів.
Заклик Федорова провести вибори поки не отримав широкої підтримки в суспільстві. Більшість українців, за оцінкою видання, погоджуються з аргументом Зеленського, що вибори під час війни можуть стати для країни серйозним потрясінням. Водночас сам факт такого заклику, на думку The Economist, свідчить про руйнування політичного табу і посилення очікувань майбутньої боротьби за владу.
Окрему увагу журнал приділяє ролі антикорупційних інституцій — НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду. За останні роки вони, як зазначає видання, перетворилися на самостійну та впливову силу.
У липні 2025 року ці органи вистояли після спроби влади підпорядкувати їх більш контрольованим структурам. Масові протести тоді змусили Зеленського відмовитися від такого рішення.
Прихильники антикорупційних органів вважають їх важливою противагою централізованій президентській владі в умовах слабкого парламенту, уряду та опозиції. Водночас критики побоюються, що НАБУ та інші структури дедалі більше політизуються і можуть самостійно визначати момент оприлюднення чутливих матеріалів.
Один із високопоставлених чиновників у коментарі The Economist назвав антикорупційні органи фактично «паралельним урядом». Навіть близькі до НАБУ співрозмовники видання звернули увагу, що процесуальної необхідності публікувати записи саме в день парламентського голосування за наступника Федорова не було.
Колишній детектив НАБУ зазначив, що закон надав антикорупційним слідчим доступ до найбільш закритих аспектів політики та приватного життя посадовців. На його думку, небезпека полягає в тому, що такі можливості можуть перетворитися на політичний інструмент.
The Economist прогнозує, що протягом найближчих тижнів політичне протистояння в Україні може ще більше загостритися. Один із високопоставлених співрозмовників журналу припустив, що восени ситуація може значно погіршитися.
Одночасно Україна входить у п’яту зиму повномасштабної війни у вразливішому становищі, ніж раніше. Видання зазначає, що запаси ракет для протиповітряної оборони майже вичерпані, тоді як Росія готується посилити удари по енергетичній інфраструктурі та цивільному бізнесу.
Окремою загрозою для економіки стали російські удари по цивільних суднах, які призвели до закриття українських глибоководних портів саме в період активного експорту врожаю. Якщо дипломатичні зусилля не дозволять відновити судноплавство, потенційні економічні втрати, за оцінкою The Economist, можуть становити 10–12 млрд доларів, або приблизно 5% ВВП України.
22 серпня Зеленський також повідомив про дефіцит оборонного бюджету в розмірі 27 млрд доларів через непередбачені витрати.
The Economist припускає, що оприлюднення цієї цифри могло мати й політичний підтекст у контексті конфлікту з Федоровим, який до свого звільнення залишався одним із найближчих союзників президента.
Після свого відеозвернення Федоров, на думку видання, фактично став потенційним політичним суперником Зеленського. В Офісі президента до нього ставляться серйозно.
The Economist посилається на неопубліковане соціологічне опитування, проведене незадовго до нового антикорупційного скандалу та звернення Федорова. За його даними, на гіпотетичних президентських виборах Зеленський отримав би 21% голосів, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — 18%, Федоров — 16%, а Кирило Буданов — 8%.
При цьому журнал наголошує, що такі рейтинги залишаються суто гіпотетичними: проведення виборів в умовах воєнного стану неможливе, а суспільний запит на них наразі відсутній.
Сам Федоров поки не оголошував про намір балотуватися. За словами його союзників, він планує поєднувати політичну діяльність із роботою в оборонному секторі та може створити інвестиційний фонд, орієнтований на оборонні технології.
Зеленський на пресконференції заявив, що й надалі позитивно ставиться до Федорова, однак вважає, що колишнього міністра «підштовхують до неправильних речей».
На думку The Economist, сукупність корупційних скандалів, внутрішньополітичної боротьби, дефіциту ресурсів і посилення російських атак створює для української влади один із найскладніших періодів від початку повномасштабної війни.
