Президент Росії Володимир Путін після кількох тижнів роздумів влітку, ймовірно, вирішив піти на подальшу ескалацію війни проти України. Серед можливих кроків — посилення ударів, диверсій проти союзників України та залучення до війни ще 300–400 тисяч росіян.
Про це повідомляє The Economist з посиланням на джерела, близькі до Кремля, представників російської еліти та західні розвідки.
Видання зазначає, що російська армія вже тривалий час не може досягти вирішального прориву, зазнаючи великих втрат. Водночас війна перетворилася на масштабне протистояння із застосуванням дронів і ракет, яке завдає дедалі помітнішої шкоди й самій Росії.
За словами джерел The Economist, Путін не демонструє готовності відступити від своїх цілей. Навпаки, після кількох тижнів роздумів у Кремлі цього літа він, схоже, обрав шлях ескалації.
Занепокоєння на Заході посилилося на тлі низки останніх подій. 25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф несподівано прилетів до Москви. За різними версіями, він або застерігав Кремль від нападу на країни НАТО, або намагався переконати Путіна розпочати переговори, вказуючи на погіршення перспектив Росії.
The Economist пише, що один із давніх знайомих Путіна вважає: російський президент міг сприйняти цей візит як прояв слабкості США. Подібним чином, за словами співрозмовника видання, він сприйняв візит тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса до Москви у листопаді 2021 року, коли той застерігав Росію від вторгнення в Україну.
Однією з проблем Кремля видання називає погіршення настроїв усередині Росії. Українські удари по нафтопереробних заводах і логістичних центрах, а також обмеження інтернету дедалі сильніше впливають на повсякденне життя росіян.
За даними незалежного «Левада-центру», які наводить The Economist, 57% опитаних росіян називають ситуацію в країні «напруженою». Серед причин вони згадують війну, втрати, мобілізацію, атаки дронів і відсутність відчуття майбутнього.
Невдоволення, за даними видання, зростає і серед російських еліт. Один зі співрозмовників зазначив, що головною проблемою вони вважають навіть не економіку чи відсутність військових успіхів, а майже п’ять років, витрачених на війну без досягнення поставлених цілей.
The Economist вважає, що Путін може розглядати завершення війни без захоплення щонайменше всієї території Донбасу як прояв слабкості та загрозу власній владі. За словами одного з джерел, під час війни він навіть говорив своєму оточенню: «Мене повісять».
Можлива ескалація, за оцінкою видання, може включати активізацію гібридних операцій і диверсій проти союзників України, удари по маршрутах постачання зброї з Європи та потенційні атаки на європейські підприємства, що виробляють військову продукцію для України. Водночас західні розвідки не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення з НАТО.
На українському напрямку Москва, ймовірно, збільшуватиме масштаби вже наявних атак. За даними російських джерел The Economist, Путін також готовий направити на війну додатково 300–400 тисяч людей.
При цьому нову офіційну хвилю мобілізації можуть не оголошувати. Видання пише, що додаткових військових планують набирати за допомогою тиску на регіональну владу, щоб можливе невдоволення залишалося локалізованим. Нову систему набору вже випробовують у Пензенській області.
The Economist зазначає, що така ескалація навряд чи вирішить фундаментальні проблеми Росії, але може збільшити людські втрати та посилити нестабільність як усередині країни, так і за її межами.
