Світові уряди з обережністю поставилися до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо створення глобальної «Ради миру», побоюючись, що новий формат може підірвати роль і мандат Організації Об’єднаних Націй. Про це повідомляє Reuters з посиланням на дипломатичні джерела.
Запрошення приєднатися до «Ради миру», яку Трамп планує очолити довічно, отримали близько 60 держав. Листи почали надходити до європейських столиць у суботу. За словами дипломатів, лише Угорщина дала беззастережну згоду на участь у новому органі. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, який вважається близьким союзником Трампа, назвав запрошення «почесним» і підтвердив участь своєї країни.
Інші уряди утрималися від публічних заяв. Представники низки держав на умовах анонімності висловили занепокоєння тим, що ініціатива США може зашкодити роботі ООН і створити паралельну систему ухвалення рішень у сфері міжнародної безпеки.
Згідно з листом і проєктом статуту, з якими ознайомилося Reuters, «Рада миру» спочатку зосередиться на врегулюванні конфлікту в секторі Гази, а згодом отримає ширший мандат для реагування на інші міжнародні конфлікти. Членство в раді передбачене строком на три роки з можливістю поновлення, однак держави, які внесуть понад 1 млрд доларів США у перший рік роботи органу, зможуть отримати постійне місце.
У Білому домі заявили, що така модель нібито дозволяє забезпечити постійну участь країн, які демонструють «глибоку відданість миру, безпеці та процвітанню».
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, перебуваючи з візитом у Південній Кореї, заявила, що її країна «готова зробити свій внесок», однак не уточнила, чи йдеться про участь у врегулюванні ситуації в Газі, чи про підтримку ширшої ініціативи. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні повідомив, що Оттава принципово погодилася на ідею створення ради для Гази, хоча деталі ще опрацьовуються.
У листопаді Рада Безпеки ООН уже схвалила мандат на створення міжнародного механізму для підтримки перехідного управління та відновлення Гази, але лише до 2027 року і виключно в межах цього конфлікту. Росія та Китай тоді утрималися під час голосування, заявивши, що документ не визначає чіткої ролі ООН у майбутньому сектору.
Наявність окремого статуту «Ради миру» посилила побоювання в європейських столицях. Один із дипломатів охарактеризував ініціативу як «альтернативну ООН», що ігнорує базові принципи Статуту організації. Щонайменше троє західних дипломатів заявили, що реалізація цього плану може підірвати авторитет ООН.
Водночас представник генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша зазначив, що держави-члени мають право об’єднуватися в різні формати співпраці, однак Організація Об’єднаних Націй продовжуватиме виконувати свій мандат. Голова Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок, не коментуючи ініціативу безпосередньо, заявила, що ООН залишається єдиною інституцією з моральним і правовим мандатом об’єднувати всі країни світу, застерігши, що відмова від цього принципу може призвести до «дуже темних часів».
За даними Reuters, Дональд Трамп розглядає «Раду миру» як структуру, що з часом може взяти на себе врегулювання й інших конфліктів, які він вважає вирішеними або такими, що потребують його особистого втручання. Президент США не приховує прагнення здобути Нобелівську премію миру.
У Білому домі вже оголосили перших членів ради. Серед них — держсекретар США Марко Рубіо, спецпредставник Трампа Стів Віткофф, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер та зять президента Джаред Кушнер. Очікується, що склад органу буде розширено найближчими тижнями. При цьому імена представників палестинської сторони у списку наразі відсутні.
Паралельно США оголосили про створення окремої 11-членної «Виконавчої ради Гази» з участю представників Туреччини та Катару для підтримки технократичної адміністрації. В офісі прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу заявили, що склад цього органу не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиці.
Експерти з прав людини вже висловили занепокоєння, що модель управління Газою під наглядом міжнародної ради на чолі з президентом США може нагадувати колоніальний формат. Критика також пролунала щодо участі Тоні Блера з огляду на його роль у війні в Іраку та історичний контекст британської присутності на Близькому Сході.