Протягом останніх двох років назва групи компаній “Санолта” спливає у низці юридичних суперечок, пов’язаних з майном Одеського морського торгового порту. Нижче пропонуємо детальний розбір ситуації.
Торгівельно-виробнича група компаній Санолта (Sunolta) займається виробництвом, переробкою, а також оптовою та дрібнооптовою торгівлею соняшником, пшеницею, борошном, олією, горохом, паливними пелетами та альтернативними видами палива.
Також вона надає послуги з перевезення аграрної продукції по всій території України – як сипучих, так і наливних вантажів.
Згідно до інформації на сайті компанії https://sunolta.ua/, Sunolta експортує свою продукцію до понад 40 країн світу. Головним чином це країни Азії та Африки.
Основні виробничі потужності Санолти базуються у місті Голованівськ у Кіровоградській області. Також вона базується в Одесі, Гайвороні (Кіровоградська область), Умані та Тальному (обидва – Черкаська область).
За даними YouControl https://youcontrol.com.ua/en/catalog/gb-card/08149771/, наразі засновниками керуючої “Санолта Груп Україна” вказуються британська SUNOLTA GROUP LTD (90,91%) і громадянка України Тетяна Коваленко (9,09%). Вона ж є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Санолта” із часткою 98%.
У листопаді 2019 року група GNT уклала кредитний договір у розмірі 75 млн дол. США з американським інвестиційним фондом Argentem Creek Partners (ACP). Одним з видів забезпечення під час оформлення кредиту стали договори іпотеки/застави зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, який у 2023 році придбала Санолта.
Крім того, у січні 2021 року група GNT отримала кредит у розмірі 20 млн дол. США для збільшення оборотного капіталу від іншого американського інвестиційного фонду – Innovatus Structured Trade Finance (Інноватус). В якості забезпечення кредиту в цьому випадку було оформлено, серед іншого, заставу запасів зерна групи GNT. Станом на липень 2021 року в заставі Інноватуса перебувало 116 тисяч тонн зерна.
На момент укладання обох договорів бенефіціарними власниками групи GNT були Сергій Гроза та Володимир Науменко. Крім того, серед співробітників GNT були громадяни Росії – Міхаїл Іпатов та Альона Лазіцкая, а також громадянин Сербії – Душан Деніч.
Як стверджують обидва американські фонди, група GNT регулярно порушувала умови кредитних договорів. Зокрема, у випадку з ACP вона неодноразово не сплачувала навіть відсотки за кредитом, а на дату настання виконання основного зобов’язання у грудні 2021 року група GNT так і не погасила кредит. Так само група GNT неодноразово не сплачувала відсотки за кредитом Інноватуса та не погасила кредит на дату настання виконання основного зобов’язання, також у грудні 2021 року.
Як результат, на сьогоднішній день загальна сума боргів групи GNT перед обома американськими інвестиційними фондами становить понад 150 млн дол. США. Водночас, ACP та Інноватус йшли на зустріч групі, неодноразово надаючи відстрочки виплат за кредитами.
Зокрема, на кінець 2021 року група GNT повідомила, що має на своїх рахунках лише 58 тис. дол. США, тоді як запаси товарів на елеваторах та дебіторська заборгованість становили понад 160 млн. дол. США.
Більш того, фінансовий директор GNT Деніч та бенефіціари GNT Гроза і Науменко використали розв’язану Росією в лютому 2022 року повномасштабну війну в Україні як виправдання для розтрати запасів зерна та соняшника на 130 млн дол. США. Жодних документів, що правдоподібно пояснюють втрату запасів, інвестфондам ACP та Інноватус представники GNT так і не надали. При цьому інспекторів, яких надіслали кредитори, не допустили до силосів, де мало зберігатися зерно компанії.
В результаті у грудні 2022 року, щоб захистити групу GNT від подальшої розтрати активів, американські кредитори призначили нових директорів по всій групі, однак зіткнулися з цілою низкою злочинних дій з боку GNT. За розслідування цих фактів взялася Національна поліція України.
Як вдалося з’ясувати, Гроза та Науменко створили мережу офшорних та українських компаній із прихованими боргами, в яких були задіяні банки, у тому числі “Південний” та “Восток”. Ці приховані борги були створені для того, щоб зрештою унеможливити звернення стягнення американськими кредиторами у разі дефолту групи GNT.
Саме тоді Гроза та Науменко, через банки “Південний” та “Восток”, незаконно вивели активи з терміналу “Олімпекс Купе Інтернешнл” за незначну частину їхньої вартості. Щоб зробити цільову компанію менш привабливою для потенційного набувача, власники GNT використали тактику “отруйних пігулок”, які вони заклали ще задовго до початку війни. Таким чином, половину терміналу вартістю близько 350 млн дол. США шляхом фіктивного звернення стягнення було продано компаніям групи “Санолта” всього за 4,3 млн дол. США, а потім передано в іпотеку компаніям, підконтрольним Грозі та Науменку.
Зокрема, у листопаді-грудні 2022 року, якраз напередодні початку примусових дій з боку ACP та Інноватуса, Деніч, Гроза та Науменко перевели 115,4 млн дол. США з банківського рахунку групи в банку Barclays. Також 28,2 млн дол. США було переведено компанії GNT Europe, яка належить Денічу.
У відповідь на це в січні 2023 року Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів (WFO) щодо Грози та Науменка, щоб запобігти подальшій розтраті активів.
Також своє власне розслідування щодо незаконного виведення активів, яке відбувалося з моменту початку застосування заходів примусового стягнення, веде кіпрська поліція.
У серпні 2022 року група компаній GNT повідомила ACP про те, що 63 тис. тонн насіння соняшнику з власних запасів групи були продані в травні 2022 року з величезними збитками в розмірі 41,5 млн дол. США. В групі GNT пояснили продаж насіння соняшнику за зниженими цінами нібито псуванням цих запасів через війну. Однак жодних підтверджуючих документів його псування надано не було.
Втім, згодом стало відомо, що майже всі запаси насіння соняшнику GNT зберігалися на складах, що входять до групи Sunolta. Зокрема, 50 тис. тонн насіння соняшнику зберігалося на лінійному елеваторі ТОВ “Відродження” у селищі Голованівськ. Оскільки максимальна потужність зберігання сільськогосподарської продукції на цьому терміналі становить 50 тис. тонн, стає очевидним, що він був повністю завантажений виключно насінням соняшнику, що належить компанії Групи GNT.
Як вже зазначалося вище, у 2017 році на тій самій базі ТОВ “Відродження” був запущений завод з екстракції соняшникової олії, потужності якого дозволяють переробляти до 700 тонн сировини на добу. Таким чином, більшість нібито “зіпсованого” насіння соняшнику перероблялося на олію на місці в олійноекстракційних цехах, а потім продавалося за ринковою вартістю.
Водночас, у відкритих джерелах можна було знайти пряме посилання на те, що власником елеватора “Відродження” є ТОВ “Ферко” – одна з основних компаній групи GNT. Втім, після винесення питання в публічну площину, інформацію про ТОВ “Ферко”, яка доводила зв’язок з GNT, було прибрано з сайту KZM Industries https://kmzindustries.ua/objects/elevator-u-kirovogradskij-obl-3 .
При цьому група GNT неодноразово заявляла американським кредиторам, що не здійснювала жодних торгових операцій з квітня по червень 2022 року. Втім, офіційні дані, отримані в рамках кримінального розслідування, свідчать, що ТОВ “Ферко” з групи GNT активно торгувало, і саме в період квітень-червень 2022 року активно експортувало соняшникову олію, насіння соняшнику та соняшниковий шрот на суми в мільйони доларів США, зокрема й компаніям групи Sunolta.
Зокрема, за даними Державної митної служби України, лише протягом квітня-червня 2022 року ТОВ “Ферко” було здійснено низку торговельних операцій:
Серед іншого, зазначені торговельні операції здійснювалися з компаніями групи Sunolta. Відтак, маємо всі ознаки того, що ТОВ “Ферко”, одна з основних компаній групи GNT, експортувало насіння соняшнику, олію та шрот, вироблені із “зіпсованого” насіння соняшнику.
Не повідомивши американських кредиторів, підконтрольні Грозі та Науменку компанії ТОВ “Ферко” та “Вторметекспорт”, до яких ACP та Інноватус не мають права вимоги, так як зазначені компанії не входять в групу боржника, взяли кредитів на 17,5 млн дол. США у банку “Південний”. В якості застави вони передали майно компаній групи GNT, в тому числі, половину зернового терміналу в Одеському порту. Однак така передача майна терміналу в іпотеку та/або заставу третім особам була заборонена відповідно до вже існуючої кредитної угоди між, зокрема, ACP і GNT.
При цьому, відповідно до витягу з Реєстру речових прав, строк виконання основного зобов’язання перед банком «Південний» мав настати лише 31 липня 2024 року, однак несподівано у січні 2023 року банĸ “Південний” швидко ініціював процедуру звернення стягнення, серед іншого, на половину зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернешнл”. Вимога банку була отримана останнім 17 січня 2023 року.
Таким чином, у “Олімпекс Купе Інтернешнл” був гарантований Законом України “Про іпотеку” 30-денний термін на виконання зобов’язань за вимогою банку, перебіг якого розпочався з 18 січня 2023 року та який мав завершитися 16 лютого 2023 року. Однак, звернення стягнення відбулось вже 13 лютого 2023 року – до закінчення 30-денного строку, що є грубим порушенням ст. 35 Закону “Про іпотеку” та підставою для недійсності такого правочину.
Втім, приватний нотаріус Дімітрова Т.А. прийняла незаконне рішення про реєстрацію прав. Ціна продажу сĸлала всього 158 млн грн, тобто 4,3 млн дол. США, а поĸупцем стала ТОВ “Санолта Корм” з групи Sunolta. Варто також зауважити, що відповідно до оцінки PricewaterhouseCoopers, проведеної у 2020 році, вартість зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернешнл” була оцінена в 303-348 млн дол. США.
Більш того, одночасно одеський нотаріус, в порушення законодавства, переоформила і права на земельні ділянки у одеському порті, орендовані “Олімпекс Купе Інтернешнл” у Одеської ОДА. Це відбулося попри той факт, що на цих же ділянках знаходиться інше нерухоме майно “Олімпекс”, яке перебуває в іпотеці у американських кредиторів.
Водночас, станом на день вчинення реєстраційної дії усе майно “Олімпекс Купе Інтернешнл” перебувало під арештом згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року. А вже 15 лютого 2023 року суд відкрив провадження у справі про банкрутство “Олімпекс” та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, після введення мораторію, звернення стягнення на майно “Олімпекс Купе Інтернешнл” вже не могло б відбутися в описаному вище порядку.
Щоб ускладнити повернення майна назад до “Олімпекс Купе Інтернешнл”, ТОВ “Санолта Корм” 10 квітня 2023 року продало це ж майно пов’язаній компанії – ТОВ “Атолло Гранум” з групи “Санолта”, яке було зареєстроване лише 16 березня 2023 року і не мало до цього ніякого іншого майна. Продаж майна 10 квітні 2023 року був зроблений знову за наявності арешту (із забороною відчуження), накладеного Печерським районним судом м. Києва від 27 березня 2023 року. А вже 19 квітня 2023 року ТОВ “Атолло Гранум” передав половину терміналу на 20 років під позику всього в 130,8 тис. дол. в іпотеку ТОВ “Озірки”, що також є підконтрольною Грозі та Науменку.
Аналогічна з банком “Південний” склалася ситуація і з банком “Восток”, з яким також, в порушення існуючої кредитної угоди між ACP та GNT, компанії Грози та Науменка ТОВ “Вторметекспорт” та ТОВ “ЗПК “Інзерноекспорт” уклали кредитні угоди. Для забезпечення кредитних зобовʼязань банку було передано в іпотеку та заставу нерухоме і рухоме майно “Олімпекс Купе Інтернешнл”, а саме – так званий “Сухий Порт”.
Відповідно до витягу з Реєстру речових прав, строк виконання основного зобов’язання перед банком “Восток” мав настати лише 25 травня 2023 року, однак не дочікуючись настання визначеного строку, банк розпочав процедуру звернення стягнення раніше. При цьому повідомлення-вимоги від “Востока” від 2 грудня 2022 року були вручені нарочно, а не надіслані поштою, що є грубим порушенням положень ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, що встановлює обов’язок саме надсилання вимоги боржнику та іпотекодавцю. При цьому, звернення стягнення на рухоме майно за кредитами “Востока” розпочалось лише 13 лютого 2023 року – з моменту внесення відповідного запису до ДРОРМ, який неможливо датувати заднім числом (підробити). Таким чином є всі підстави вважати, що повідомлення-вимоги від “Востока” від 2 грудня 2022 року є підробленими (датовані заднім числом). Дані факти наразі також розслідує Національна поліція.
Крім того, 10 лютого 2023 року банк “Восток” відступив право вимоги за своїм боргом компанії ТОВ “Фінансова компанія “Солюшинс Фактор”, яке того ж дня відступило право вимоги ТОВ “Доступні фінанси”. І в той же самий день, за декілька днів до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, “Сухий Порт” було продано компанії Sunolta OU (Естонська компанія з групи “Санолта”). При цьому угоду було укладено за надзвичайно заниженою ціною – всього за 4,7 млн дол. США, тоді як його ринкова вартість за оцінкою PWC від 2020 року становила мінімум 18 млн дол. США. Водночас, як і в ситуації з “Південним”, “Сухий Порт” перебував під арештом згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2023 року. Однак 10 квітня 2023 року “Сухий порт” було передано ТОВ “Зерновий Порт” – компанії, яка була зареєстрована лише 23 березня 2023 року і не мала іншого майна. Водночас єдиним учасником цього ТОВ є Sunolta OU. “Сухий Порт” також знаходився під арештом на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2023 року, але 19 квітня 2023 року його було передано на 20 років під позику в 78,5 тис. дол. США в іпотеку ТОВ “Майнд Сет”, що також підконтрольне Грозі та Науменку.
Щодо вищезазначених порушень при здійсненні реєстраційних дій по епізодам з “Південним” та “Востоком” були подані скарги до Антирейдерської комісії Міністерства юстиції України. Розгляд скарг було призначено на 30 січня 2024 року. В результаті Міністерство юстиції прийняло рішення задовольнити скарги та підтвердило наявність порушень при здійсненні реєстраційних дій нотаріусами – під час реєстрації права власності на половину зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернешнл” та “Сухого порту” за компаніями з групи “Санолта”.
Зазначене рішення Мін’юсту передбачає, що вказане майно повинно бути перереєстроване назад на “Олімпекс Купе Інтернешнл”. Тобто, тепер ці активи зможуть бути використані для задоволення вимог кредиторів “Олімпекс Купе Інтернешнл”, а саме Argentem Creek Partners та Innovatus.