Літній наступ Росії в Україні починає приносити результати: війська Москви просуваються вперед за підтримки новітніх ударних дронів, які неможливо заглушити, пише Financial Times.
За даними моніторингових груп, у травні Росія захопила більше української території, ніж будь-коли з листопада 2024 року. Просування триває й у червні на тлі гальмування мирних переговорів, які просувалися за посередництва США, але зупинилися через максималістські вимоги президента Росії Володимира Путіна.
Успіхам російських військ сприяло використання нового типу дронів, з’єднаних із оператором надтонким волоконно-оптичним кабелем. Такі безпілотники, що активно застосовуються з початку року, несприйнятливі до українських засобів радіоелектронної боротьби, які впливають лише на бездротові пристрої.
«Якщо ти проїхав 5 км від передової і машина ще на ходу – тобі просто пощастило», – розповів Financial Times командир українського підрозділу БПЛА, який діє у східній частині Донецької області. За його словами, бійцям іноді доводиться проходити пішки до 15 км вночі, щоб дістатися своїх позицій.
Втім, він зазначив, що українські війська також тиснуть на противника: «Ми контролюємо їхню сторону фронту, вони – нашу».
Військовий аналітик Роб Лі з Foreign Policy Research Institute заявив, що літній наступ Росії є критично важливим для обох сторін.
«Багато залежить від того, що станеться цього літа. Якщо Росія зазнає труднощів із просуванням, восени чи взимку може з’явитися шанс на переговори… Але якщо вона досягне помітних успіхів, або якщо з настанням зими стане очевидно, що Україна не може утримувати фронт, ситуація може змінитися на гірше».
Найбільші здобутки Росії зафіксовано в північній Сумській області: після витіснення українських сил із прикордонних районів Курської області РФ вдалося захопити 200 кв. км території.
За 350 км на південь невелика група російських військових, як видно з геолокаційних матеріалів, досягла кордону Дніпропетровської області – вперше з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Українські військові заперечили, що росіяни закріпилися в регіоні.
Однією з потенційно найнебезпечніших точок вздовж 1000-кілометрового фронту стає місто Костянтинівка – важливий оборонний вузол на шляху до Краматорська, найбільшого міста підконтрольної Україні частини Донецької області. Серед вимог Путіна – повний контроль над Донецькою областю та іншими територіями, які Росія поки що окупувала лише частково.
Останні місяці російські підрозділи почали підступати до Костянтинівки з трьох напрямків. У травні вони просунулися на 10 км на західному фланзі міста й наразі перебувають приблизно за 12 км від нього. Це дозволило їм перерізати логістичне сполучення між Костянтинівкою та ще одним опорним пунктом – Покровськом, створивши загрозу оточення українських сил.
Однак, попри деякі прориви, просування росіян залишається переважно повільним і супроводжується великими втратами: українські підрозділи активно використовують дрони, споряджені вибухівкою, для зриву атак.
Російські війська пристосувалися: замість повільних і вразливих танків усе частіше застосовують мотоцикли й піхоту, що пересувається пішки, аби долати зруйновані поля й ховатися в лісосмугах, де розміщені українські позиції.
«Так вони й працюють. Все інше – виняток», – сказав командир дронового підрозділу.
Україна, зі свого боку, продовжує відчувати дефіцит підкріплення на фронті – ситуацією, яку російське командування намагається використати, завдаючи ударів по широкому фронту, аби розтягнути українську оборону.
Аналітик Еміль Кастехельмі з фінської групи Black Bird Group вважає, що найближчими місяцями лінія фронту навряд чи «розсиплеться», проте темпи російського просування можуть зрости.
«Управління резервами – ключовий чинник для України цього літа. Треба чітко розуміти, куди їх спрямувати і як не допустити, щоб локальні кризи перетворилися на катастрофу».
Одним із таких складних рішень може стати оборона Костянтинівки, розташованої всього за 30 км на захід від Бахмута – міста, яке в перший рік війни стало символом українського спротиву.
Президент Володимир Зеленський тоді відмовився виводити війська, попри заклики західних союзників та деяких українських військових, хоча місто не мало стратегічного значення. У березні 2023 року, після багатомісячних запеклих боїв, Бахмут був захоплений Росією.
До війни в Костянтинівці мешкало близько 65 тисяч людей. Уже в травні місто мало всі ознаки прифронтового: мешканці масово виїжджали, а загроза ударів дронів стала постійною.
Приватний оператор поштового зв’язку «Нова пошта» закрив останнє робоче відділення в місті на початку травня. Невеликі магазини перемістилися до підвалів. За даними місцевої влади, наприкінці травня у місті залишалося близько 8 тисяч людей, тоді як пів року тому було 17 тисяч.
«Це вже не місто для життя», – каже 33-річний колишній інженер Роман Бугайов, який керує евакуацією цивільних із прифронтових населених пунктів.
Його громадська організація East SOS уже припинила виїзди до кількох районів Костянтинівки, що знаходяться в межах 10 км від передової – зони, яку Бугайов називає «зоною смерті, де вже нічого не працює».
Через відсутність броньованого транспорту організація, можливо, найближчим часом змушена буде скоротити евакуацію з Костянтинівки. Також розглядається варіант перенесення штаб-квартири з Краматорська – більшого міста, яке протягом останніх трьох років слугувало відносно безпечним прихистком для тисяч переселенців.
Останніми тижнями з’явилися повідомлення, що на трасі між Краматорськом і Добропіллям, приблизно за 30 км від фронту, російські дрони вразили українські вантажівки з постачанням. По обидва боки фронту дороги вже накривають сітками, які мають перешкоджати дронам із волоконно-оптичним керуванням.
У районі Сіверська, куди російські війська наблизилися з півночі, півдня й зі сходу, командири заборонили будь-який денний рух на одній з ділянок дороги, що регулярно атакувалася дронами. Один із бійців тероборони повідомив FT, що рух можливий лише на заході сонця або вночі – «у сірій зоні або в темряві».
«Зараз вони зосереджуються на логістиці, вражаючи цілі на глибину до 30–40 км. Це справді жахливо. Що буде далі – ніхто не знає».
Збільшення дальності російських волоконно-оптичних дронів підвищило загрозу для великих міст, таких як Суми й Краматорськ, які не лише мають десятки тисяч мешканців, а й відіграють важливу роль як військові вузли.
«Навіть якщо Росія не захопить ці міста, вона може зробити так, що вони перестануть функціонувати, щойно опиняться в зоні ураження артилерії чи дронів», – зазначив Роб Лі.
«Краматорськ і Слов’янськ – це ключові логістичні та командні центри України на Донеччині. Якщо Росія наблизиться – це змінить усе в українській обороні».