Росія дедалі частіше переносить гібридні атаки вглиб території Європи. Уряди країн побоюються, що за нинішньої тенденції лише питання часу, коли такі дії призведуть до загибелі цивільних.
Протягом літа російські атаки поширювалися дедалі далі за межі України.
Про це пише Bloomberg.
11 серпня військові водолази знищили два безпілотники, які перебували у воді біля узбережжя Румунії неподалік енергетичного проєкту вартістю 4 млрд євро. Через дев’ять днів Бухарест підняв у повітря два винищувачі F-16 для знищення морського дрона біля тієї самої газової платформи в Чорному морі, де працюють сотні людей.
Раніше цього місяця німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня літаки НАТО збили ще один безпілотник, який потрапив у повітряний простір Литви з території Білорусі — союзника Москви.
У всіх цих випадках влада прямо вказувала на Росію.
Від диверсій до атак на критичну інфраструктуру
На тлі того, що війна Володимира Путіна проти України триває без значних змін на полі бою, а щотижня гинуть тисячі людей, так звані гібридні атаки Росії на Європу збільшуються не лише за кількістю, а й за рівнем ризику.
Компанії, які перебувають на передовій цієї боротьби, опинилися у сірій зоні між війною та миром. Європейські чиновники, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, побоюються, що рано чи пізно такі атаки можуть призвести до жертв серед цивільних.
“Очевидно, що європейська оборонна промисловість працює в іншому безпековому середовищі, ніж кілька років тому”, — заявив Кульдар Ваарсі, генеральний директор естонської оборонної компанії Milrem Robotics, яка у серпні стала об’єктом ймовірної атаки підпалу.
За його словами, як компанія, чиї системи використовують країни НАТО, союзники та партнери, зокрема Україна, Milrem Robotics змушена враховувати нові ризики.
Цього тижня Міністерство юстиції США звинуватило російську розвідку у “змові з метою фінансування тероризму та організації вбивств на замовлення” в Європі за вказівкою Кремля.
Під ударами або атаками опинялися оборонні підприємства, комунальні служби, транспортні системи та комунікаційні мережі. Це стало одним із найбільших викликів безпеці Європи за останні десятиліття.
Однак поки не зрозуміло, чи готова Європа повною мірою відповісти на цю загрозу.
“Ми маємо труднощі з протидією так званим гібридним атакам у відкритих суспільствах, які полегшують дії нападника”, — заявив колишній заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі Джеймс Еверард.
За його словами, це “війна без бою”, і Росія вважає, що завдяки ядерному щиту може діяти безкарно — безпосередньо або через посередників.
Росія змінює цілі атак
Масштаб і частота таких інцидентів ще кілька років тому здавалися неможливими для континенту, який довгий час вважав себе захищеним гарантіями взаємної оборони НАТО.
Однак після того, як президент США Дональд Трамп поставив під сумнів прихильність Вашингтона до альянсу, а Росія посилила війну проти України напередодні зими, впевненість Європи у власній безпеці стала меншою.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт 1 вересня заявив, що країна є “щоденною мішенню гібридної війни Росії”.
Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ці звинувачення “повністю необґрунтованими”.
За словами представника однієї з країн НАТО, протягом останніх двох місяців Росія змінила фокус, спрямовуючи більше атак на оборонно-промислові та логістичні об’єкти, безпосередньо пов’язані з підтримкою України.
Водночас Москва продовжує будувати свої операції так, щоб мати можливість заперечувати пряму відповідальність.
За оцінкою чиновника, ця кампанія має більше стратегічне значення, ніж фізичні збитки, завдані на цей момент.
Однак ситуація може змінитися після таких інцидентів, як атака дрона минулими вихідними на залізничній станції біля українсько-польського кордону, через яку проходили європейські та американські представники.
Такі атаки раніше значною мірою вважалися неприйнятними, але тепер вони демонструють дедалі більшу готовність Росії ризикувати можливими жертвами серед іноземців.
Від втручання у вибори до саботажу
Якщо раніше Росію звинувачували у втручанні у вибори та використанні міграції як інструменту тиску, то тепер її підозрюють у диверсіях, підпалах, втручанні в роботу критичної інфраструктури, кібератаках і порушеннях повітряного простору.
Минулого тижня інцидент на кордоні України та Молдови, яка прагне вступити до ЄС, призвів до загибелі двох цивільних людей.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європа переживає “хвилю дедалі більш кінетичних гібридних атак”.
За словами чиновників, складність реагування на такі атаки іноді змушує країни не поспішати відкрито звинувачувати Росію, щоб уникнути ескалації або не розкривати джерела розвідданих.
Багато інцидентів, особливо кібератаки та атаки на критичну інфраструктуру, взагалі не стають публічними.
Під загрозою оборонні компанії та енергетика
Багато німецьких виробників зброї регулярно стають цілями кібератак.
У 2024 році підпалювачі атакували будинок генерального директора оборонного концерну Rheinmetall AG Арміна Паппергера. Західні розвідки попереджали, що Росія могла планувати його вбивство.
Після цього він пересувається із посиленою охороною, а Rheinmetall збільшила заходи безпеки.
Німецький виробник радарів і сенсорів Hensoldt AG посилює охорону своїх заводів, встановлює системи спостереження за дронами та хоче отримати можливість самостійно збивати безпілотники.
Гендиректор компанії Олівер Дорре заявив, що необхідні чіткі правила, оскільки ситуація може погіршитися.
Польща, яка є ключовим маршрутом постачання допомоги Україні, також зазнала низки підозрілих інцидентів.
Йдеться про кібератаки на комунальні підприємства, енергетичну інфраструктуру та лікарні, а також пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном, яке пов’язували з російською розвідкою.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав пожежу на заводі одного з найбільших європейських виробників дронів WB Electronics у серпні “актом саботажу”, хоча публічного зв’язку з Росією не встановлювали.
Цього місяця Польща оголосила про розширення захисту свого повітряного простору та посилення систем швидкого реагування через загрозу “російських провокацій”.
Європа готується до нової реальності
Найбільші виробники зброї Європи, за словами представника однієї з компаній, не планують зупинятися через зростання активності Росії.
Вони посилюють безпеку, а досвід холодної війни допомагає підтримувати високий рівень готовності.
Водночас інші важливі компанії мають менше можливостей для захисту.
“Забезпечити 100% захист електромереж неможливо, особливо коли ви навіть не завжди знаєте, з чим маєте справу”, — заявив Юха Рясянен, генеральний директор фінської енергетичної компанії Savon Voima.
За його словами, компанії постійно збільшують фізичну безпеку, відеоспостереження та системи виявлення загроз.
“Але найважливіше — щоб люди навчилися нормально сприймати можливі перебої з електроенергією”, — зазначив він.
Попри атаки, кампанія Росії поки не призвела до суттєвого скорочення європейської підтримки України.
Навпаки, зростання кількості резонансних інцидентів посилило аргументи на користь збільшення витрат на оборону, координації контррозвідки та нових санкцій.
Росія випробовує межі НАТО
За словами одного з чиновників, кампанія Кремля може створювати проблеми, але водночас виявляється контрпродуктивною для Москви.
Наприклад, після інциденту в Лейпцигу Німеччина повідомила про плани передати Україні додаткові ракети для систем Iris-T, а також кілька тисяч ударних дронів.
У міру поширення гібридних атак територією Європи дедалі частіше стають відомими деталі операцій.
На початку вересня у Великій Британії затримали чоловіка, якому висунули звинувачення за Законом про національну безпеку у передачі російській розвідці інформації про виробництво дронів та підготовці саботажу.
Його адвокати заявили, що він залишається відданим Великій Британії.
Це сталося після підозрілих підпалів будинку колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, активності російських підводних човнів біля критичної інфраструктури та запусків дронів із суден “тіньового флоту” у британських та ірландських водах.
Уряди від Лондона до Варшави намагаються посилити власні та спільні заходи реагування, поки ситуація не переросла у відкритий конфлікт із Росією.
НАТО посилює стримування у країнах, які зазнають найбільших ризиків, однак узгодженої стратегії між союзниками поки немає.
Ризик помилки зростає
За оцінкою безпекових чиновників, Путін перевіряє, наскільки далеко може зайти у випробуванні членів НАТО, намагаючись виявити слабкі місця союзників і залишатися нижче рівня, який міг би активувати статтю 5 про колективну оборону.
Однак така політика підвищує ризик помилкових рішень і випадкової ескалації.
“Росія послідовно виявляє слабкі місця в інфраструктурі НАТО і готова застосовувати різні тактики та цілі, діючи дедалі ризикованіше”, — заявила Емілі Ферріс, наукова співробітниця Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні.
У березні вона опублікувала доповідь про диверсії, які пов’язують із Росією в країнах НАТО, і дійшла висновку, що альянс “не готовий”.
Через шість місяців її оцінка не змінилася.
“За відсутності чітких червоних ліній НАТО щодо наслідків таких атак Росія заповнює простір невизначеності”, — сказала вона.
За словами західних чиновників, Росія діє через посередників, яких часто знаходять онлайн. Подібні методи використовувалися під час боротьби з терористичними угрупованнями.
Водночас різниця полягає у тому, що люди, яких залучає Москва, діють не через ідеологію, а за гроші.
Представники західних спецслужб вважають, що Москва діє через розчарування після українських атак на російську енергетичну інфраструктуру та логістичні об’єкти.
У Кремлі вважають, що чим сильніше Україна завдає ударів по Росії, тим більше буде голосів за те, щоб змусити Європу заплатити за підтримку Києва.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що для країн Балтії Росія вже давно перетнула умовні межі.
“Це не гібрид. Йдеться про вибухівку, яка може завдати шкоди. Можуть бути жертви. Люди можуть загинути. Якщо ми це не зупинимо, ситуація буде загострюватися”, — сказав він.
