Хмари пилу із пустелі Сахара поширилися над значною частиною Європи і досягли України. Пил підняли сильні вітри, які перенесли його на тисячі кілометрів.
За даними космічного агентства NASA, взимку потужні вітри підняли великі маси пилу із Сахари та перенесли їх на північ у бік Середземномор’я. На початку березня пилові хмари поширилися над значною частиною Європи.
Модель атмосфери GEOS (Goddard Earth Observing System), яка використовує супутникові дані, показала рух пилових шлейфів із північно-західної Африки. Частина пилу рухалася на захід через Атлантичний океан, а інша — на північ у бік Середземномор’я та Європи.
Протягом кількох днів пилові хмари поширилися над Західною Європою, де люди спостерігали туманні небеса — від південної Англії до Альп у Швейцарії та Італії.
У деяких регіонах пил змішувався з атмосферною вологою. Через це під час дощів утворювалося так зване «брудне» або «криваве» дощове випадіння, яке залишало на поверхнях коричневий наліт.
Такі опади зафіксували в Іспанії, Франції та на півдні Великої Британії. За даними метеослужб, їх спричинила зона низького тиску Storm Regina, яка пройшла через Іберійський півострів.
Над Середземним морем також утворювалися так звані «пилові перисті хмари», коли частинки пилу слугували ядрами для формування кристалів льоду у верхніх шарах атмосфери.
Вчені вивчають такі хмари, щоб краще зрозуміти їхній вплив на погоду, клімат і навіть на ефективність сонячних електростанцій.
Зокрема, новий аналіз показав, що під час днів із високою концентрацією пилу продуктивність сонячних панелей може значно знижуватися. Наприклад, у дослідженні в Угорщині ефективність фотогальванічних систем падала до 46% у дні з високим рівнем пилу проти 75% або більше у дні з низькою концентрацією.
Дослідники зазначають, що в останні роки пилові бурі із Сахари, які досягають Європи взимку, можуть ставати частішими. Серед можливих причин називають більш сухі умови у північно-західній Африці та погодні системи, які частіше спрямовують вітри з пустелі на північ.