Президент Росії Володимир Путін стикається з дедалі більшим тиском через війну, яку він розпочав проти України. Багато з цих проблем тепер виявляється складніше стримувати, ніж у перші роки повномасштабного вторгнення, пише Bloomberg.
Конфлікт більше не обмежується лінією фронту. Масштабна кампанія України із застосуванням безпілотників і ракет сягає дедалі глибше території Росії, порушуючи роботу нафтопереробної галузі, постачання пального та повсякденне життя цивільного населення далеко від поля бою. Російська воєнна економіка втрачає динаміку, оскільки величезні військові витрати, дефіцит робочої сили, інфляція та високі відсоткові ставки стримують зростання і дедалі більше навантажують бюджет.
Дипломатичні зусилля Кремля також поки що не забезпечили вигідного врегулювання, на яке він сподівався в межах переговорів за посередництва США. У результаті Путін не має чіткого шляху до досягнення своїх цілей ані на полі бою, ані за столом переговорів.
Тим часом здатність України продовжувати боротьбу та завдавати Росії дедалі більших втрат посилює аргументи президента Володимира Зеленського на користь подальшої військової та фінансової підтримки з боку європейських союзників. Це також допомогло зміцнити позиції Києва щодо отримання підтримки від президента США Дональда Трампа на саміті НАТО в липні.
Хоча жоден із цих чинників не становить безпосередньої загрози правлінню Путіна, військова й економічна напруга, а також дедалі більша втома суспільства поступово руйнують образ контролю та стабільності, який Кремль формував упродовж усієї війни.
Україна завдає ударів дедалі глибше по території Росії
Цього року Україна значно збільшила дальність та інтенсивність ударів безпілотниками й ракетами по території Росії, зокрема по Москві, переносячи війну дедалі глибше на територію найбільшої за площею країни світу.
Понад половина російських регіонів, у яких проживає більш як 70% населення країни, щонайменше один раз у 2026 році оголошували повітряну тривогу, свідчить аналіз Bloomberg заяв регіональних органів влади. У липні безпілотники пошкодили Омський нафтопереробний завод у Західному Сибіру, розташований більш ніж за 2500 кілометрів від України.
Ця зміна відображає зростання українських можливостей для завдання далекобійних ударів, а також величезну кількість дронів, які Україна тепер здатна запускати, намагаючись перевантажити складні російські системи протиповітряної оборони. Україна також почала застосовувати ракету вітчизняного виробництва Flamingo, дальність якої, за її даними, становить до 3000 кілометрів. Її крилата ракета “Нептун”, спочатку розроблена як протикорабельна зброя, як стверджується, здатна вражати наземні цілі на відстані до 1000 кілометрів.
Російські військові командири визнали, що захищатися від українських атак стає дедалі складніше. Путін закликав розширити так звану зону безпеки на території Сумської та Харківської областей України, щоб відсунути загрози далі від російського кордону.
Росія стикається з поглибленням дефіциту пального
Україна посилила атаки на російську паливну промисловість до безпрецедентного рівня, неодноразово завдаючи ударів по обраних об’єктах, щоб спричинити максимальні пошкодження та не допустити швидкого ремонту.
Україна посилила атаки на російську паливну промисловість до безпрецедентного рівня, неодноразово завдаючи ударів по обраних об’єктах, щоб спричинити максимальні пошкодження та не допустити швидкого ремонту.
За оцінкою розташованого в Парижі Міжнародного енергетичного агентства, наведеною в щомісячному звіті, обсяг перероблення сирої нафти на російських нафтопереробних заводах у червні скоротився до 3,8 мільйона барелів на добу порівняно з 5,4 мільйона барелів у тому самому місяці 2025 року. Нині дефіцит пального спостерігається по всій країні, а нормування та перебої з постачанням у більшості російських регіонів призвели до стрімкого зростання цін на бензин і змушують водіїв годинами стояти в чергах на автозаправних станціях. Чорний ринок пального зростає.
Підвищення вартості пального, яке раніше вже спричиняло протести в Росії, стало чутливим питанням для Кремля напередодні парламентських виборів у вересні. Щоб забезпечити внутрішні постачання та стримати ціни на заправках, влада заборонила більшу частину експорту бензину, авіаційного пального та дизельного пального, а також схвалила заходи для стимулювання імпорту.
Станом на 6 липня середня ціна бензину з початку року зросла на 14% — до 74,01 рубля, або 0,97 долара, за літр, випередивши інфляцію, яка становила 4,49%, свідчать останні дані Федеральної служби державної статистики.
Упродовж останніх трьох місяців уряд також виплатив нафтопереробним підприємствам близько 8,2 мільярда доларів субсидій, щоб перенаправити пальне на внутрішній ринок на тлі високих світових цін, спричинених війною в Ірані. Це додатково посилило тиск на державні фінанси та обмежило фінансову вигоду Росії від зростання цін.
Воєнна економіка Путіна зазнає дедалі більшого тиску
Цього року російська економіка сповільнилася майже до повної зупинки, що змусило Путіна вимагати пояснень від посадовців і заходів для зміни цієї тенденції. Хоча військове виробництво й надалі зростає, більшість цивільних галузей скорочують випуск продукції та інвестиції, які в першому кварталі впали на двозначну величину, оскільки підприємства потерпають від високих відсоткових ставок.
Поки Путін продовжує війну, ознак полегшення майже немає. Величезні державні витрати на армію змушують Банк Росії компенсувати інфляційний вплив високими відсотковими ставками. Центральний банк дав зрозуміти, що перебуває на межі призупинення циклу пом’якшення політики, який тривав рік, після того як Міністерство фінансів чітко заявило, що витрати й дефіцит бюджету знову перевищать очікування.
Попри пригнічений стан економіки, заробітні плати, а разом із ними й споживчий попит, продовжують зростати, оскільки перенаправлення ресурсів до оборонного сектору зберігає гострий дефіцит робочої сили, залишаючи мало простору для пом’якшення фінансової політики. Українські атаки на промислові об’єкти в Росії також, імовірно, стримуватимуть виробництво та водночас посилюватимуть інфляційний тиск.
Російська дипломатія не дає результатів
Після того як у серпні 2025 року Трамп прийняв Путіна на саміті в Анкориджі на Алясці, Кремль сподівався, що президент США змусить Зеленського погодитися на значні поступки Росії в межах мирної угоди. Цього не сталося, і навіть провідні радники Путіна із зовнішньої політики почали визнавати, що угода, заснована на тому, що вони називали “духом Анкориджа”, є малоймовірною.
Переговори під керівництвом США з Росією та Україною зайшли у глухий кут у лютому, коли Трамп переключив увагу на Близький Схід і війну з Іраном. Росія заявляє, що її війська продовжують просуватися на сході України, однак Київ це заперечує.
У міру затягування війни економічні, військові та політичні витрати продовжують зростати, роблячи становище Путіна дедалі вразливішим. Поки що глухий кут усе ще може здаватися Кремлю керованим.
Популярність Путіна знижується
Рівень довіри до Путіна серед росіян за два тижні до 10 липня знизився на 4,4 відсоткового пункту — до 72,3%, свідчить опитування ВЦВГД. У квітні рейтинг Путіна впав до 71% — найнижчого показника від початку війни, а потім знову зріс після того, як ВЦВГД змінив методологію.
Рівень схвалення діяльності президента знизився на 5 відсоткових пунктів — до 74% у червневому опитуванні незалежного московського “Левада-центру”, тоді як частка росіян, які вважали, що країна рухається у правильному напрямку, впала з 61% до 52%. Обидва показники також стали найнижчими від початку війни.
Ця зміна відображає зростання невдоволення росіян впливом українських атак безпілотниками та ракетами на повсякденне життя, а також перебоями, спричиненими обмеженнями мобільного інтернету й частими відключеннями з міркувань безпеки.
Надійних даних про загальні втрати Росії у війні немає. Західні аналітичні центри оцінюють, що кількість загиблих і поранених могла перевищити 1,2 мільйона. “Медіазона” та Російська служба BBC підтвердили за відкритими джерелами особи понад 230 тисяч загиблих російських військових, наголошуючи, що ця цифра є мінімальною.
Хоча внутрішня популярність Путіна все ще видається високою за світовими стандартами, а Кремль зберігає жорсткий контроль над вересневими виборами, зниження рейтингів підриває твердження Кремля про те, що росіяни залишаються згуртованими навколо його війни проти України.
