На кухнях і в Telegram-чатах по всій Росії дедалі частіше ставлять одне й те саме запитання: чи оголосить Володимир Путін нову мобілізацію?
Про це пише нідерландський журналіст, кореспондент британської газети The Guardian Пйотр Зауер.
Майже через п’ять років після початку війни Росія намагається знайти достатньо військових, щоб поповнювати свої лави, оскільки темпи добровільного набору сповільнюються, а російські війська зазнають великих втрат на полі бою в Україні.
Путін не демонструє жодних ознак готовності відмовитися від своїх далекосяжних територіальних вимог, навіть попри те, що літній наступ Росії втрачає темп. На цьому тлі Кремль стикається з дедалі гострішою проблемою нестачі особового складу.
«Проблема Кремля в тому, що знайти людей, готових воювати, стає дедалі складніше — навіть за шалені гроші», — сказав Олексій Табалов, правозахисник і керівник організації, яка допомагає російським призовникам.
Востаннє Путін вдавався до мобілізації у вересні 2022 року, коли низка серйозних невдач на фронті змусила Кремль призвати 300 тисяч резервістів, щоб стабілізувати ситуацію.
Відтоді Москва уникала ще однієї вкрай непопулярної хвилі мобілізації, здебільшого покладаючись на високооплачувані добровільні контракти. Таким чином Росія набрала приблизно 1,3 млн контрактників.
Чоловікам, особливо з бідніших регіонів Росії, пропонують величезні одноразові виплати за підписання контракту та зарплати, які за безстроковими контрактами можуть дорівнювати кільком рокам місцевих заробітків. Родинам загиблих також обіцяють значні компенсації.
Однак через великі втрати Росія змушена й надалі набирати нових військових високими темпами.
За західними оцінками, російські втрати становлять понад 30 тисяч убитих і поранених щомісяця. Такий рівень втрат є наслідком виснажливої тактики «м’ясорубки», коли війська знову і знову відправляють уперед невеликими штурмовими групами, попри значні втрати.
Водночас Москва зараз набирає приблизно тисячу військових на день, свідчать розрахунки Яніса Клюге, експерта з Росії Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки. Це означає, що більшість новобранців іде на поповнення виснажених підрозділів, а не на збільшення наступального потенціалу російської армії.
Через це перспектива нової мобілізації знову стала актуальною.
Високопосадовці Росії відкидають повідомлення про можливу нову хвилю призову. Колишній президент Дмитро Медведєв назвав їх «нісенітницею» і «брехливою провокацією» з боку України.
Двоє людей, знайомих із дискусіями в Москві, також заявили, що немає жодних ознак того, що Путін уже вирішив оголосити нову масову мобілізацію. Високопоставлений західний чиновник так само сказав, що ознак ухвалення такого рішення немає.
Попри це, побоювання щодо можливої нової хвилі мобілізації дедалі частіше стають темою повсякденних розмов.
У Telegram-чатах місцевих спортивних команд, колег по роботі та компаній друзів росіяни обмінюються чутками про можливу мобілізацію та порадами щодо того, як отримати відстрочку або уникнути призову. Дехто припускає, що нову хвилю мобілізації можуть оголосити після вересневих виборів до Держдуми.
«Зараз це лише припущення — чи буде мобілізація насправді», — сказав Іван Чувіляєв, речник організації «Идите лесом», яка допомагає російським військовим дезертирувати.
Однак, за його словами, нову хвилю чуток уже використовують для посилення вербування.
«Панікою навколо мобілізації чиновники користуються, щоб тиснути на чоловіків і змушувати їх підписувати контракти, — сказав Чувіляєв. — Меседж такий: мобілізація все одно буде, тож краще підписати контракт зараз і отримати виплату, перш ніж тебе змусять воювати».
За словами людей, знайомих із настроями в Кремлі, наразі влада, схоже, налаштована й надалі примушувати дедалі більше чоловіків підписувати контракти, а не ризикувати новою мобілізацією.
Упродовж літа юристи та активісти фіксували дедалі жорсткіші методи вербування в низці регіонів. Чоловіків затримували на вулицях поліцейські, забирали з робочих місць або викликали до відділків, після чого везли до військкоматів і тиснули на них, щоб ті підписали контракт.
«Це перетворилося на полювання на людей, — сказав Табалов. — Під різними приводами, шляхом обману, шантажу, насильства і погроз їх змушують підписувати контракти».
За словами Табалова, вербувальники дедалі частіше націлюються на тих, кого він називає «соціально маргіналізованими» чоловіками, зокрема людей із боргами, кримінальними справами або іншими вразливостями, які можна використати для тиску та примусу до служби.
У Пензенській області на півдні Росії, звідки надходили повідомлення про одні з найагресивніших методів набору, на оприлюднених у мережі відео видно, як чоловіків відвозять у мікроавтобусах, тоді як їхні родичі протестують біля військкоматів. Активісти стверджують, що деяким погрожували кримінальним переслідуванням або били доти, доки вони не погоджувалися підписати контракт.
Пошук нових військових розширюється й в інших напрямках. Університетам, технікумам і професійним училищам рекомендують залучати студентів до новостворених підрозділів безпілотних систем, створюючи ще одне джерело поповнення армії. Нещодавно Путін підписав закон, який розширює перелік засуджених, що можуть укладати контракти з армією, зокрема за рахунок людей, засуджених за «тяжкі та особливо тяжкі злочини».
Значну частину відповідальності за пошук військових Кремль переклав на регіони.
Губернатори та місцеві адміністрації мають виконувати встановлені Москвою плани набору. Це дозволяє Кремлю дистанціюватися від кампанії, водночас покладаючи на регіональну владу відповідальність за пошук необхідної кількості людей на своїх територіях.
Навколо цієї системи сформувалася прибуткова індустрія вербування. Регіональні уряди пропонують тисячі доларів не лише військовим, які підписують контракти, а й тим, хто їх знаходить. За програмами на кшталт «приведи друга» жителям платять за кожну людину, яку вони переконали вступити до армії.
Приватні вербувальники та працівники бюджетної сфери шукають кандидатів у соцмережах, а реклама військових контрактів стала повсюдною в інтернеті. За даними незалежного російського видання IStories, від моменту запровадження таких програм російські регіони виплатили вербувальникам щонайменше 7,7 млрд рублів — близько $96 млн.
Один із вербувальників у центральній Росії, який погодився поговорити з The Guardian на умовах анонімності, розповів, що його організація має знаходити від 20 до 30 чоловіків щомісяця. За перевиконання плану передбачені бонуси, за недовиконання — покарання.
«Минулого року було легше, — сказав він. — Тепер стає складніше».
За словами вербувальника, можливість мобілізації обговорюють і в його офісі, однак жодних наказів чи сигналів про те, що новий призов неминучий, вони не отримували.
Водночас нова масова мобілізація створила б для Кремля значні політичні ризики.
Мобілізація 2022 року спричинила один із найбільших сплесків внутрішньої нестабільності від початку вторгнення: Росію масово залишали громадяни, а рейтинг схвалення Путіна різко впав.
Нова мобілізація також могла б відбутися в політично чутливий момент. Останні опитування свідчать, що впевненість росіян у перебігу війни слабшає: частка тих, хто вважає, що кампанія в Україні розвивається успішно, впала до найнижчого рівня з квітня 2022 року.
Наразі аналітики вважають, що Москва радше намагатиметься ще більше активізувати вербування — за рахунок збільшення виплат, посилення тиску на регіональних чиновників і дедалі жорсткіших методів примусу.
Чи буде цього достатньо, зрештою може визначити, чи наважиться Путін на нову мобілізацію, вважає Табалов.
За його словами, Кремль може обирати між кількома варіантами: новою масовою мобілізацією, більш вибірковим призовом, відправленням на фронт строковиків або непублічним призовом резервістів для служби на передовій.
«Я не думаю, що за нинішньої системи вони зможуть набрати достатньо людей, — сказав Табалов. — І тоді перед ними постане питання, якою саме має бути мобілізація».
