Президента просять ініціювати внесення змін до закону про касові апарати

Президента Володимира Зеленського просять ініціювати зміну Закону про РРО, який безнадійно застарів, не відображає реалій сучасного бізнесу і дає можливість податківцям трактувати його на свій розсуд.

Петиція, яка вже набрала майже 9,5 тисяч голосів, буде доступна до підписання ще 80 днів і має набрати 25 тисяч підписів.

“Мета цієї петиції у жодному разі не скасування обов’язкового РРО (реєстратор розрахункових операцій, він же касовий апарат) для бізнесу. Справжня мета – внести зміни у закон “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, щоб він відповідав сучасним реаліям бізнесу”, – наголошує автор подання, яка зазначає що вона за фахом є бухгалтер та представник малого бізнесу.

Закон про РРО неймовірно застарів, йдеться в петиції.

“Закон про РРО було прийнято, коли сфера приватного бізнесу не була такою поширеною, не було таких розвинених клієнт-банків, сервісів дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою тощо”, – пише автор петиції.

“Навіть бізнес, який використовує РРО з 1 січня 2022 року, не знає точно як і коли робити чеки, бо Закон про РРО неймовірно застарів. Тому його норми дозволяють неоднозначно трактувати зміст статей податковим органам і щоразу змінювати свою позицію, залякуючи бізнес штрафами”, – йдеться також у петиції.

Наприклад, Закон про РРО містить визначення терміну “розрахункова операція”, яке представники Державної податкової служби щоразу трактують на свій розсуд.

Так, з 1 січня 2022 року (момент обов’язкового застосування РРО для більшості підприємців) податківці надали роз’яснення, що “Приват 24” – це готівка і тому має проводитись через РРО.

“Хоча як до такого висновку дійшли представники Державної податкової служби для мене, як практикуючого бухгалтера, загадка, бо готівка – це банкноти та монети, аж ніяк не “Приват 24″. На щастя, ДПС потім змінило свою думку. Але бізнес мав купу проблем через такі, за своєю суттю, абсурдні роз’яснення”, – йдеться в петиції.

Наголошується, що серед чинних роз’яснень залишається багато подібного абсурду у сфері РРО.

У цьому зв’язку автор петиції просить змінити визначення розрахункової операції, яку потрібно проводити через РРО. Та пропонує наступний поділ операцій:

• Розрахункова операція – це приймання продавцем від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо при наявності фізичного контакту продавця та покупця у місці реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі повернення коштів на платіжну картку покупця – продавець повинен передати відповідне розпорядження банку для здійснення такого повернення.
• Приймання коштів продавцем через посередників у вигляді клієнт-банків, платіжних сервісів, фінансових установ та за відсутності фізичного контакту продавця і покупця у місці реалізації товарів (послуг) – такі операції не вважаються розрахунковими та не потребують застосування РРО. Оскільки, документи про оплату надають покупцю безпосередньо банк, платіжний сервіс, фінансова установа. Продавцю достатньо надати покупцеві видаткову накладну чи товарний чек із зазначенням своїх реквізитів у паперовій та/чи електронній формі.

“Такий поділ значно полегшить роботу бізнесу та надасть чіткості в трактуванні закону про РРО. Немає сенсу фіскалізувати кошти, які приходять на банківські рахунки підприємців. При першій же вимозі Державної податкової служби, підприємець може надати банківську виписку щодо усіх своїх надходжень”, – наголошується в петиції.

Також, автор петиції просить ініціювати зміну Закону про РРО, який би чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу. А саме:

• розвинені клієнт-банки,
• сервіси дистанційних оплат,
• онлайн-торгівлі з дропшипінгом,
• служб доставок з їх післяплатою тощо.

Крім того, пропонується під час опрацювання проєкту закону залучати практикуючих бухгалтерів у робочу групу, а не лише працівників податкової служби та теоретиків, які далекі від реалій та потреб бізнесу.