Китайський лідер готується до війни і закликає своїх генералів “наважитися на бій”, пише американське видання “Foreign Affairs” на підставі декількох останніх промов Сі Цзіньпіна, підозрюючи, що він готовий застосувати силу для захоплення Тайваню.
Про це пише Foreign Affairs.
На щорічному засіданні китайського парламенту і його вищого політичного консультативного органу в березні Сі вплів тему готовності до війни в чотири окремі промови, в одній із яких він закликав своїх генералів “наважитися битися”.
Його уряд також оголосив про збільшення на 7,2% оборонного бюджету Китаю, який подвоївся за останнє десятиліття, а також про плани зробити країну менш залежною від іноземного імпорту зерна.
Крім того, в останні місяці Пекін оприлюднив нові закони про військову готовність, нові бомбосховища в містах по той бік Тайванської протоки і нові офіси “Національної оборонної мобілізації” по всій країні.
Наразі занадто рано говорити напевно, що означають ці події. Конфлікт не є визначеним або неминучим. Але щось змінилося в Пекіні, що політики і бізнес-лідери в усьому світі не можуть дозволити собі ігнорувати. Якщо Сі каже, що готується до війни, було б нерозумно не повірити йому на слово.
1 березня головний теоретичний журнал Комуністичної партії Китаю (КПК) опублікував есе під назвою “Під керівництвом Сі Цзіньпіна, який думає про зміцнення армії, ми будемо переможно просуватися вперед”. В есе під назвою “Цзюнь Чжен” – омонімом до “військового уряду”, що, можливо, означає вищий військовий орган Китаю, Центральну військову комісію – стверджується, що “модернізація національної оборони і збройних сил має бути прискорена”.
В есе містився заклик до інтенсифікації військово-цивільного синтезу – політики Сі, яка вимагає від приватних компаній і цивільних установ служити військовій модернізації Китаю. І, запозичуючи промову, яку Сі виголосив перед військовими лідерами Чінсе в жовтні 2022 року, автори відпустили завуальовані “шпильки” у бік США.
“Перед обличчям війни, яку нам можуть нав’язати, ми повинні говорити з ворогами мовою, яку вони розуміють, і використовувати перемогу, щоб завоювати мир і повагу. У нову епоху Народна армія наполягає на застосуванні сили для припинення боротьби”, – йшлося в есе, де також перелічувалися перемоги Китаю в минулому.
У грудні Пекін оприлюднив новий закон, який дозволить Народно-визвольній армії Китаю легше активувати свої резервні сили та інституціоналізувати систему поповнення бойових підрозділів у разі війни.
Із грудня китайська влада відкрила безліч офісів із мобілізації національної оборони – рекрутингових центрів – по всій країні, в тому числі в Пекіні, Фуцзяні, Хубеї, Хунані, Внутрішній Монголії, Шаньдуні, Шанхаї, Сичуані, Тибеті і Ухані.
Міста в провінції Фуцзянь, через протоку від Тайваню, почали будувати чи модернізувати бомбосховища і щонайменше одну “лікарню швидкої допомоги воєнного часу”. У березні Фуцзянь і кілька міст провінції почали забороняти доступ до урядових сайтів із закордонних IP-адрес, “можливо, з метою завадити відстеженню підготовки Китаю до війни”.
На початку березня на Китайській народній політичній консультативній конференції серед іншого обговорювали план створення чорного списку активістів і політичних лідерів Тайваню, які виступають за незалежність. План, запропонований ультранаціоналістичним блогером Чжоу Сяопіном, дозволяв би вбивати осіб, внесених до чорного списку, включно з віце-президентом Тайваню Вільямом Лай Чінте, якщо вони не змінять свою поведінку.
Пізніше Чжоу повідомив гонконгській газеті Ming Pao, що його пропозиція була прийнята конференцією і “передана відповідним органам влади для оцінки і розгляду”.
А прем’єр-міністр Лі Кецян, який йде у відставку, оголосив про військовий бюджет у розмірі 1,55 трильйона юанів (приблизно 224,8 мільярда доларів) на 2023 рік, що на 7,2% більше, ніж минулого року. Лі також закликав до посиленої “підготовки до війни”. Західні експерти вважають, що Китай занижує свої витрати на оборону.
Найбільш промовистими на двосесійних зустрічах були промови Сі. Китайський лідер у першій половині березня виголосив чотири промови: одну перед делегатами Китайської народної політичної консультативної конференції, дві перед депутатами Всекитайських зборів народних представників і одну перед військовими і воєнізованими лідерами.
У них він описав похмурий геополітичний ландшафт, виділив США як супротивника Китаю, закликав приватний бізнес служити військово-стратегічним цілям Китаю і повторив, що вважає об’єднання Тайваню і материка життєво важливим для успіху своєї політики, спрямованої на досягнення “великого омолодження китайського етносу”.
У своїй першій промові Сі ніби готував промислову базу Китаю до боротьби і конфлікту.
“У найближчий період ризики і виклики, з якими ми стикаємося, будуть тільки збільшуватися і ставати більш серйозними”, – заявив китайський лідер і закликав об’єднуватися, “наважуватися на боротьбу і бути хорошими в боротьбі”, аби “здобувати нові і великі перемоги”. Для “перемог” Сі пообіцяв “правильно спрямовувати” приватний бізнес інвестувати в проекти, які держава визначила пріоритетними.
У другій промові Сі виклав своє бачення китайської самодостатності і заявив, що рух Китаю до модернізації залежить від подолання технологічної залежності від іноземних економік, залежності від імпорту зерна і промислових товарів. “Якщо нам не вистачатиме того чи іншого, міжнародний ринок нас не захистить”, – заявив Сі.
У третій промові перед представниками Народно-визвольноїй армії Китаю (НВАК) і Народної збройної поліції Сі заявив, що Китай повинен зосередити свої інноваційні зусилля на зміцненні національної оборони і створити мережу національних резервних сил, які можуть бути задіяні у воєнний час.
Сі також закликав до кампанії “Освіта з питань національної оборони”, щоб об’єднати суспільство навколо НВАК, посилаючись на “Рух подвійної підтримки” – кампанію комуністів 1943 року з мілітаризації суспільства в районі Яньань.
У четвертій промові (і першій на третьому президентському терміні) Сі оголосив, що “суттю” його великої кампанії омолодження є “об’єднання батьківщини”. Як вважає “Foreign Affairs”, цим він як ніколи ясно вказав на зв’язок між поглинанням Тайваню і його намаганням зробити Китай знову “великим”.
Автори статті наголошують, що Сі активізує розрив ключових економічних і технологічних залежностей від демократичного світу на чолі з США в очікуванні нової фази ідеологічної та геостратегічної “боротьби”, а його повідомлення про підготовку до війни і ототожнення національного омолодження з об’єднанням знаменують нову фазу в залякуванні Тайваню.