В Іркутській області Росії перевіряють обставини смерті 28-річної співробітниці протичумного наукового інституту, після якої близько 200 людей опинилися під медичним наглядом. Офіційно причину її смерті досі не підтверджено, а інформація про можливий витік збудника чуми залишається непідтвердженою.
Про це пише The Economist.
Йдеться про 28-річну Дар’ю Шипілову, яка працювала в Іркутському науково-дослідному протичумному інституті та померла 2 жовтня в обласній лікарні.
За даними видання, навколо її смерті поширилися чутки про те, що в лабораторії нібито розбилася пробірка зі збудником чуми. Офіційного підтвердження цієї версії немає.
Водночас близько 200 людей, які контактували з Шипіловою, перебувають під медичним наглядом. The Economist зазначає, що це може свідчити про побоювання влади щодо інфекційного характеру її захворювання.
Російський федеральний орган санітарного нагляду заявив, що “ознак мікроорганізмів, пов’язаних із її професійною діяльністю”, не виявлено. Причиною смерті назвали “пневмонію невідомої етіології”.
Всесвітня організація охорони здоров’я при цьому повідомила, що офіційно підтвердженої причини смерті немає.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що американська влада “уважно стежить і спостерігає” за ситуацією.
The Economist нагадує, що бактерія Yersinia pestis, яка спричиняє чуму, може викликати бубонну та легеневу форми захворювання. Бубонна чума піддається лікуванню антибіотиками на ранній стадії, однак без лікування може перейти у легеневу форму, здатну передаватися повітряно-крапельним шляхом і мати значно вищу летальність.
Експертка з біобезпеки Королівського коледжу Лондона Філіппа Ленцос заявила, що відсутність прозорості навколо інциденту викликає занепокоєння.
За її словами, чума належить до групи небезпечних патогенів із високою здатністю до поширення та значною смертністю. До цієї ж категорії належать сибірка, віспа та вірусні геморагічні лихоманки, зокрема Ебола.
The Economist також зазначає, що чума може розглядатися як потенційний агент біологічної зброї, оскільки її можна поширювати у вигляді аерозолю та модифікувати для підвищення стійкості до антибіотиків.
Видання нагадує, що СРСР мав масштабну таємну програму біологічної зброї. У 1992 році тодішній президент Росії Борис Єльцин визнав її існування та погодився на демонтаж.
Водночас у матеріалі зазначається, що Росія й надалі зберігає високий рівень секретності навколо військових біологічних об’єктів.
На підставі неофіційної інформації, яка наразі є у розпорядженні ВООЗ, ризик для населення оцінюється як низький. При цьому доказів того, що Іркутський протичумний інститут пов’язаний із програмами біологічної зброї, немає.
