Політики в Німеччині та Польщі — країнах, які прийняли найбільше українських біженців у межах Європейського Союзу, — погрожують переглянути своє ставлення на тлі різкого збільшення кількості молодих українських чоловіків, що прибувають до їхніх країн останніми тижнями після того, як Київ послабив правила виїзду.
Про це пише Politico.
У Німеччині члени урядової консервативної коаліції канцлера Фрідріха Мерца застерігають, що, хоча країна й надалі прийматиме українських біженців, підтримка України може ослабнути, якщо молодих чоловіків вважатимуть такими, що уникають військової служби.
“Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну. Україна приймає власні рішення, але останні зміни в законі призвели до хвилі еміграції, яку ми повинні обговорити”, — заявив старший депутат-консерватор із питань зовнішньої політики Юрген Хардт.
У Польщі ультраправа партія “Конфедерація” висловилася ще різкіше:
“Польща не може й надалі бути притулком для тисяч чоловіків, які мають захищати власну країну, покладаючи витрати своїх дезертирів на польських платників податків”, — йдеться в заяві.
Кількість українців, які прибули до обох країн, суттєво зросла після послаблення правил виїзду з України влітку — кроку, який мав допомогти зменшити проблеми з мобілізацією, дозволивши молодим чоловікам вільніше пересуватися.
За даними польської прикордонної служби, від початку 2025 року до кінця серпня, коли діяли старі обмеження, до Польщі в’їхало близько 45 300 українських чоловіків віком 18–22 років. Після скасування обмежень упродовж двох місяців їхня кількість зросла до 98 500, або 1600 осіб на день.
Багато з них продовжили шлях далі на захід: за даними німецьких ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ ФРН, кількість українських чоловіків 18–22 років, які прибули до Німеччини, зросла з 19 на тиждень у середині серпня до 1400–1800 на тиждень у жовтні.
Дебати щодо соціальних виплат
Німеччина та Польща прийняли найбільше українських біженців у ЄС — близько 1,2 млн осіб у Німеччині та майже 1 млн у Польщі, що становить понад половину всіх українців із захищеним статусом у ЄС, за даними Eurostat.
Попри те, що українці становлять понад 6% робочої сили Польщі та суттєво сприяють економічному зростанню, ультраправі політики стверджують, що вони отримують занадто багато соціальних виплат. Націоналістичний президент Кароль Навроцький нещодавно ветував закон про підтримку українців, заявивши, що допомогу мають отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки.
Подібні вимоги неодноразово озвучувала партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка наразі лідирує в опитуваннях. Вона виступає не лише за припинення соціальних виплат українцям, а й відома скептичним ставленням до військової допомоги Києву — у той час, коли Німеччина є найбільшим донором України після США.
За даними Федерального агентства зайнятості, приблизно 490 000 працездатних громадян України отримують довгострокові допомоги з безробіття в Німеччині.
Коаліція Мерца, яка прагне скоротити соціальні витрати, працює над законопроєктом, що позбавить українців права на такі виплати.
“Багато людей мають змішані почуття щодо того, як нам ставитися до молодих українців призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло”, — сказав депутат від Соціал-демократичної партії (SPD) Себастьян Фідлер.
Водночас він наголосив, що його партія не бачить потреби в негайних діях:
“Фракція SPD у Бундестазі залишається відданою підтримці України. Але це не означає, що ми повинні вирішувати, коли її громадяни можуть залишати чи повертатися до країни. Це не справа Німеччини — визначати, кого Україна відправляє на війну, а кого ні”.
Очікування
Деякі представники німецького керівництва закликають почекати, щоб оцінити, чи збережеться високий рівень прибуття українців.
Зараз розглядається можливість, що це початкова хвиля міграції після набуття чинності нових українських правил улітку, і кількість молодих чоловіків, які шукають захисту, може знову зменшитися – заявив член консервативної партії, міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт.
Дебати в Німеччині ініціював прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер, лідер Християнсько-соціального союзу (CSU), до якого належить і міністр внутрішніх справ.
Зедер запропонував обмежити дію Директиви про тимчасовий захист на рівні ЄС, якщо Київ не скоротить кількість новоприбулих. Ці правила гарантують автоматичний захищений статус усім українцям, які прибули до ЄС після лютого 2022 року.
“Наша солідарність залишається. Але вона вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін”, — сказав Зедер.