У Києві, Дніпрі та Івано-Франківську діяла мережа шахрайських call-центрів, жертвами яких стали громадяни Чехії, Латвії та Литви. Зловмисники видавали себе за співробітників банківських установ або правоохоронних органів, повідомляли про нібито злам банківських рахунків або спроби незаконного оформлення кредитів та переконували негайно “рятувати кошти”.
Про це повідомили в Нацполіції.
В окремих випадках потерпілих змушували встановлювати програми віддаленого доступу до комп’ютерів і смартфонів. Це давало зловмисникам можливість повністю контролювати банківські акаунти ошуканих осіб та самостійно керувати рухом їхніх коштів. У такий спосіб шахраї встигли ошукати щонайменше 47 громадян країн Європейського Союзу.
Щоб уникнути мовного бар’єра та підвищити рівень довіри, до роботи в call-центрах залучали носіїв відповідних мов — громадян іноземних держав, які спілкувалися з потерпілими без акценту та за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори підтримували легенду банкірів або поліцейських, використовуючи сучасні технології deepfake.
“Застосовували платне високоякісне програмне забезпечення, дороговартісні камери та професійне освітлення. У результаті під час відеозв’язку потерпілі бачили перед собою нібито працівника банку або правоохоронного органу зі зміненими зовнішністю та голосом, адаптованими під міміку й контури обличчя реального виконавця”, — йдеться в повідомленні.
За даними слідства, до діяльності були залучені тім-лідери та керівники змін, оператори call-центрів, перекладачі, ІТ-фахівці, спеціалісти з технічної підтримки, охоронці, водії, HR-менеджери, а також ментори-наставники, які відповідали за підготовку нових учасників та контроль якості шахрайських сценаріїв і поліграфологи, які перевіряли новоприбулих на зв’язок з конкурентами та правоохоронними органами. Фінансисти створювали холодні криптогаманці на підконтрольних осіб та підшукували ДРОПів, через яких виводили гроші на рахунки, відкриті в іноземних банках.
Проведено понад 70 обшуків у різних регіонах України. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та транспортних засобах. Вилучено сотні ноутбуків і мобільних телефонів, серверне обладнання, носії інформації, підробні посвідчення «працівників банків і поліції іноземних держав», обладнання для створення deepfake, чорнову бухгалтерію, грошові кошти, транспортні засоби, а також зброю і боєприпаси.
Співорганізатора та п’ятьох активних виконавців затримано. Їм повідомлено про підозру:
- у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах та у складі злочинної організації (ч. 4, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України);
- у створенні та участі в злочинній організації (ч. 1, ч. 2 ст. 255 Кримінального кодексу України).
Усім підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
“Організатор — 43-річний житель Київської області — незаконно перетнув державний кордон України та переховується за кордоном. Його оголошено в міжнародний розшук”, — розповіли в поліції.
Йому та ще чотирьом підконтрольним учасникам також повідомлено про підозру за вказаними статтями Кримінального кодексу України. Наразі всі вони перебувають у державному розшуку. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Поліцейські затримали й шістьох громадян Латвійської та Чеської Республік, які перебували на території України та виконували функції операторів call-центрів, фінансових координаторів і технічних спеціалістів. Вони перебували в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу за вчинення шахрайств у своїх країнах. Наразі іноземців узято під варту з метою подальшої екстрадиції до Латвійської та Чеської Республік.
Також встановлено, що 19 іноземців, які працювали в call-центрі, перебували на території України з порушенням міграційного законодавства. Стосовно них ухвалено рішення про примусове повернення до країн походження, шістьох вже видворено за межі України.
На майно та транспортні засоби, придбані за кошти злочинного походження, готується накладення арешту. Поліція встановлює повне коло учасників злочинної організації, додаткові епізоди шахрайської діяльності, а також можливих потерпілих в інших країнах Європейського Союзу.
