У Німеччині почали переглядати готовність системи охорони здоров’я до можливого воєнного сценарію. Влада, військові та медичні установи оцінюють, чи зможуть лікарні витримати масовий наплив поранених, атаки дронів, перебої з постачанням і одночасну необхідність лікувати військових та цивільних.
Про це повідомляє Bloomberg.
Одним із символів цієї підготовки стала військова лікарня в Ульмі на південному заході Німеччини. Під її корпусами розташований бункер часів холодної війни, який десятиліттями фактично не використовували, але тепер Бундесвер розглядає можливість його відновлення.
Підземний медичний комплекс завершили у 1979 році на тлі протистояння між Москвою і Заходом. Його проєктували так, щоб лікарі могли продовжувати лікувати поранених військових навіть у разі ядерного удару.
Бункер здатний вмістити до 2 тисяч людей і забезпечувати їх перебування протягом 90 днів. Майже три десятиліття комплекс залишався законсервованим.
Тепер ситуація змінилася.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну німецькі державні структури почали перевіряти медичну інфраструктуру на готовність до оборонного сценарію.
У Німеччині також фіксують зростання гібридних атак. Серед них — спроба атаки на аеропорт у Лейпцигу дроном із вибухівкою, а також кібератаки на лікарні.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше попереджав, що Росія може бути здатна атакувати територію НАТО до 2029 року.
У такому випадку Німеччина буде зобов’язана долучитися до оборони Альянсу. Через своє географічне положення в центрі Європи країна, ймовірно, стане одним із ключових транзитних вузлів для переміщення військ, а також одним із головних центрів лікування поранених.
До тисячі поранених військових щодня
У Бундесвері змоделювали можливий сценарій російського вторгнення на територію НАТО.
За цими розрахунками, до Німеччини щодня можуть доправляти до 1 тисячі поранених військовослужбовців.
П’ять військових лікарень країни у такому разі дуже швидко вичерпають свої можливості.
Німецьке законодавство передбачає, що під час війни цивільні лікарні також мають допомагати у лікуванні військових. Це означає, що на систему охорони здоров’я може лягти безпрецедентне навантаження.
Лікарням доведеться одночасно надавати допомогу військовим і цивільним, а в окремих випадках — визначати пріоритетність лікування.
Саме тому увага знову прикута до таких об’єктів, як підземний комплекс в Ульмі.
Він є одним із небагатьох військових медичних бункерів у Німеччині, який зберігся у стані, що дозволяє розглядати його повернення до експлуатації.
Втім, для цього необхідно витратити мільйони євро на модернізацію вентиляції, електропостачання та інших систем.
І навіть це буде лише невеликою частиною того, що необхідно зробити в масштабах країни.
“Чи готова наша система охорони здоров’я до цього? Єдина відповідь — ні”, — заявив головний медичний директор і командир військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.
За його словами, попереду на Німеччину чекає “марафон”.
Проблема не лише у лікарняних ліжках
Одного збільшення кількості місць у лікарнях недостатньо.
Німеччині також необхідно зміцнювати медичні ланцюги постачання та краще координувати роботу військових і цивільних лікарень.
Ще одна проблема — нестача лікарів із досвідом лікування бойових травм.
За оцінками, у Німеччині лише кілька сотень медиків мають практичний досвід роботи з пораненнями, характерними для війни.
Щоб збільшити цю кількість, Бундесвер і Німецьке товариство травматологів проводять навчання для цивільних хірургів із лікування масових втрат та бойових поранень.
Співпрацю формалізували ще у 2017 році.
Генеральний секретар Німецького товариства травматологів Саша Фльое згадує, що тоді безпекова ситуація сприймалася зовсім інакше.
“Тоді ми все ще думали, що живемо у безпечному світі, якщо не брати до уваги ісламістський тероризм”, — сказав він.
За його словами, ніхто не очікував, що ситуація настільки зміниться і що в Німеччині серйозно говоритимуть про сценарії колективної оборони.
Тепер попит на такі курси дуже високий.
Деякі федеральні землі бронюють цілі тижні навчань, а місця швидко закінчуються.
Найінтенсивніші програми, під час яких використовують тіла померлих та анестезованих свиней, дозволяють підготувати лише від 50 до 100 хірургів на рік.
Як працюватиме система у разі війни
У разі початку війни медичні підрозділи Бундесверу мають надавати допомогу пораненим військовим безпосередньо на фронті.
Після цього їх планують транспортувати до Німеччини.
Далі влада федеральних земель повинна буде розподіляти поранених між цивільними лікарнями.
Цю систему вже випробовували.
У березні Бундесвер провів найбільші за останні десятиліття медичні навчання.
За сценарієм моделювався напад на Литву, після чого поранених військових перевозили до лікарень Берліна і федеральної землі Бранденбург.
За словами Фльое, навчання пройшли успішно.
Втім, він вважає, що необхідно проводити більше таких тренувань, щоб військова та цивільна системи могли ефективно обмінюватися інформацією під час реальної надзвичайної ситуації.
Єдиного обліку поки немає
Одним із рішень має стати закон про безпеку охорони здоров’я.
Очікується, що він створить систему, яка в режимі реального часу показуватиме кількість доступних лікарняних ліжок, запасів медикаментів та медиків із навичками, необхідними під час війни.
Однак зараз система залишається фрагментованою.
Через це складно швидко визначити, де саме є потрібні фахівці.
Також немає повної впевненості, що коректно враховуються лікарі та медсестри, які одночасно є резервістами або волонтерами гуманітарних організацій.
Депутатка Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу та членкиня комітету з питань охорони здоров’я Марія-Лена Вайс описала нинішню систему як окремі “острови”.
“Зараз у нас є ці острови — лікарні. Тепер завдання полягає в тому, щоб об’єднати їх у загальну систему”, — сказала вона.
Компанії рахують, скільки працівників можуть втратити
Не чекаючи детальних урядових інструкцій, окремі компанії вже проводять власні розрахунки.
Біотехнологічна компанія CSL з’ясувала, що в деяких підрозділах до 20% працівників можуть бути призвані як резервісти або залучені до волонтерської роботи.
Керівниця компанії в Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Геффер також звернула увагу на ризики у транспортній сфері.
Багато водіїв вантажівок походять зі Східної Європи і у разі війни можуть бути призвані у своїх країнах.
CSL також аналізує, як продовжувати виробництво критично важливих препаратів у разі різкого зростання попиту.
Для виготовлення одного з препаратів, що використовується під час травматологічних операцій, компанія повинна спочатку зібрати та переробити плазму.
Цей процес може тривати до року.
Водночас готова продукція має обмежений термін зберігання, що ускладнює створення великих стратегічних запасів.
“Без факторів згортання крові ситуація стає дуже складною”, — сказала Віттіх-Геффер.
За її словами, якщо кількість поранених військових відповідатиме сценаріям Бундесверу, до такого навантаження не буде готовий ніхто — ані CSL, ані конкуренти компанії.
Лікарні думають про захист від дронів
Великі лікарні також почали консультуватися щодо підвищення стійкості та планування дій у надзвичайних ситуаціях.
Партнер PwC Міхаель Ай, який спеціалізується на сфері охорони здоров’я, розповів, що медичні заклади розглядають навіть фізичні заходи захисту.
Серед них — куленепробивне скло та захисні конструкції проти дронів.
Лікарні також аналізують, на скільки часу вистачить медикаментів та хірургічних матеріалів у разі кризи.
За словами Ая, сучасна економіка значною мірою побудована на системі постачання “точно вчасно”.
Це дозволяє підвищувати ефективність і зменшувати запаси, але така модель погано підходить для кризових ситуацій.
Він вважає, що Німеччині потрібні децентралізовані запаси масок, ліків та вакцин у кількох різних місцях.
Досвід України
Російське вторгнення в Україну у 2022 році стало реальним прикладом того, як медична система адаптується до війни.
Українська анестезіологиня та професорка Катерина Бєлка розповіла, як персонал її лікарні змушений був імпровізувати.
Пацієнтів переміщували на нижні поверхи, які вважали безпечнішими.
Вікна укріплювали, щоб захистити людей від уламків скла під час повітряних ударів.
Підземні приміщення, зокрема роздягальні та технічні кімнати, переобладнували у місця для лікування пацієнтів.
Коли Росія почала атакувати енергетичну інфраструктуру, лікарні почали диверсифікувати джерела електроенергії.
Вони закуповували генератори та встановлювали сонячні панелі.
Однією з найбільших проблем, за словами Бєлки, була постійна невизначеність.
“Високий рівень стресу, нестача інформації, відсутність розуміння”, — так вона описала ситуацію.
Паркінги можуть стати укриттями
До найгірших сценаріїв готується і університетська лікарня Ульма, розташована навпроти військового госпіталю.
У ній створено окрему команду з кризової стійкості.
Працівники лікарні проводять навчання на випадок терактів і вивчають можливість переобладнання підземного паркінгу у довготривале укриття в разі атаки.
Медичний директор університетської лікарні Удо Кайзерс зазначив, що багато будівель у Німеччині споруджувалися в часи, коли питання стійкості та готовності до криз не були пріоритетом.
Фінансування реконструкції також часто орієнтоване на найбільш економічні, а не найбільш довговічні рішення.
Кайзерс також занепокоєний залежністю медичної системи від міжнародних ланцюгів постачання.
Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю у постачанні багатьох критично важливих компонентів для виробництва антибіотиків і знеболювальних препаратів.
Його лікарня збільшує запаси окремих важливих ліків.
Втім, цьому заважають бюджетні обмеження.
Німецьким лікарням рекомендують мати запас препаратів для інтенсивної терапії приблизно на шість тижнів.
Закон поки затримується
У Німеччині існує широка політична підтримка оновлення законодавства, яке має дозволити медичній системі працювати в умовах оборони або війни.
Попередній уряд працював над відповідними змінами, але не встиг завершити роботу до свого розпаду у 2024 році.
Нинішня коаліція планувала представити проєкт закону про безпеку охорони здоров’я влітку, однак відклала його до осені.
Чи буде дотримано нового терміну, поки невідомо.
Попри всі труднощі, головним завданням залишається забезпечення роботи лікарень навіть під час масштабної кризи.
“Система охорони здоров’я є центральною для функціонування суспільства”, — сказав Удо Кайзерс.
За його словами, суспільна згуртованість і моральний стан населення значною мірою залежать від того, чи зможе держава виконати свою обіцянку забезпечити людям медичну допомогу.
