Україна все частіше атакує дронами нафтопереробні заводи та експортні об’єкти Росії, завдаючи ударів по економіці Москви далеко за межами поля бою, пише Bloomberg.
У п’ятницю Київ заявив, що уразив об’єкти, які обробляють майже половину російського морського експорту нафти. Атаки стали частиною масштабного рейду понад 200 дронів, зосередженого на Ленінградській області, що межує з Фінляндією та Естонією. Цьому передували удари по кількох нафтопереробних заводах, важливих для внутрішнього ринку пального.
За словами української сторони, мета кампанії – позбавити російську армію палива і скоротити нафтові доходи Кремля. Водночас західні союзники Києва неодноразово висловлювали занепокоєння можливими перебоями у світових поставках нафти й пального.
До початку війни більшість вантажів із двох балтійських портів Росія відправляла до Європи, нині ж основними споживачами стали Китай та Індія. Однак ще до п’ятничних атак українські безпілотники регулярно били по великих заводах, які забезпечують росіян бензином і дизелем, скорочуючи обсяги виробництва та демонструючи здатність Києва впливати на життя пересічних громадян РФ.
У серпні, в пік літнього сезону перевезень, українські дрони здійснили щонайменше 13 атак на ключові нафтопереробні заводи – понад половину від загальної кількості ударів за попередні сім місяців, повідомляє Bloomberg. Найбільше ударів припало на найбільш густонаселені регіони Росії.
Дефіцит бензину, який спершу відчувався у віддалених районах, наближається до Москви, а гуртові ціни на паливо на біржі СПІМЕКС б’ють рекорди. Найбільше страждають незалежні дистриб’ютори, які не мають власного виробництва, але у разі продовження атак проблеми можуть торкнутися й великих компаній.
Поки що йдеться радше про зростання цін та черги, ніж про повноцінну нестачу, каже колишній топменеджер російської нафтової галузі Сергій Вакуленко, нині експерт Фонду Карнегі. Однак це питання вже перебуває на порядку денному віцепрем’єра Олександра Новака та Мінпаливенерго РФ.
У відповідь Росія заборонила експорт бензину та наказала заводам забезпечити внутрішній ринок дизелем, скоротивши експорт. Постраждалі підприємства є ключовими для забезпечення пального в європейській частині країни, де живе понад дві третини населення.
Масовані удари змусили деякі великі НПЗ зупиняти роботу на кілька днів для аварійного ремонту. Це знизило рівень переробки нафти у серпні до мінімуму з травня 2022 року.
Зокрема, завод «Лукойлу» у Волгограді, здатний переробляти 300 тисяч барелів на день, атакували щонайменше п’ять разів від початку року. НПЗ «Роснафти» у Рязані, що може обробляти до 340 тисяч барелів, зазнав щонайменше чотирьох атак. Групу Самарських НПЗ (разом 485 тисяч барелів на день) били щонайменше сім разів.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, серпневі атаки вивели з ладу близько 250 тисяч барелів на добу переробних потужностей РФ, що становить приблизно 5% від загального обсягу.
Немає ознак, що ці удари координуються із західними союзниками. У Києва можуть виникнути ризики, якщо кампанія призведе до зростання світових цін на паливо й напруженості у відносинах із ЄС та США, де пріоритетом лишаються стримування інфляції та економічне зростання.
Останній удар по Балтійському морю, за словами співрозмовника Bloomberg, тимчасово зупинив роботу на найбільшому порту регіону Приморськ. Удару також зазнали три насосні станції, що подають нафту до Усть-Луги, включно з Андрєаполем, який вже атакували раніше цього року.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив у Telegram про пожежу на судні в Приморську після атаки дрона, але її вдалося загасити. Він також підтвердив удар по одній із насосних станцій.
Минулого місяця Приморськ відвантажував близько 1,15 млн барелів сирої нафти на день та 330 тисяч барелів дизельного пального. Усть-Луга – другий за розмірами балтійський нафтотермінал РФ, середні чотиритижневі відвантаження з якого становили 626 тисяч барелів на добу.
«Найефективнішими санкціями є українські «санкції», тобто атаки дронами на російську енергетичну інфраструктуру», – зазначив Арне Ломанн Расмуссен, головний аналітик компанії A/S Global Risk Management.