Китай надав Росії матеріальну допомогу для отримання ключової переваги на полі бою в її виснажливій війні проти України, різко збільшивши влітку експорт ключових компонентів, необхідних для виробництва волоконно-оптичних дронів, завдяки яким Москві вдається перевантажувати українську оборону на передовій, пише The Washington Post.
Різке зростання експорту волоконно-оптичних кабелів і літій-іонних батарей, серед інших компонентів для дронів, на думку аналітиків, свідчить про те, як тісні партнерства між російськими та китайськими виробниками допомагають Москві отримати вирішальну перевагу в конфлікті.
«Це критично; це вирішально», — сказала Катерина Бондар, наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), коментуючи підтримку Китаєм російського просування на передовій. «Китайці відіграють тут велику роль, адже саме в цій сфері вони охоче й готові підлаштовувати свої виробничі лінії».
Пекін стверджує, що є нейтральним у конфлікті, а китайські виробники, на яких припадає 80 відсотків світового ринку комерційних дронів, скоротили прямий експорт готових дронів до Росії.
Втім офіційні торговельні дані Китаю показують, що Пекін дозволив різко збільшити експорт компонентів, які дають змогу російським виробникам створювати волоконно-оптичні дрони, що керуються через надтонкі скляні кабелі – ті самі, що традиційно використовуються для високошвидкісного інтернету, – які розмотуються під час польоту на відстані 12 миль і більше. Москва дедалі частіше застосовує ці дрони, адже їх важче перехопити.
«Їх важко збивати», – сказав Семюел Бендетт, старший позаштатний науковий співробітник Центру нової американської безпеки (CNAS) у Вашингтоні. «І вони можуть завдавати значної шкоди».
За даними митного відомства Китаю, постачання до Росії волоконно-оптичних кабелів у липні–серпні зросло майже у десять разів після рекордних показників у травні та знову в червні. Експорт літій-іонних батарей, імовірно призначених для живлення дронів, також підскочив улітку, коли Росія посилила повітряні удари по Україні.
У війні, що дедалі більше визначається саме такими повітряними ударами, Україна намагається надолужити відставання. Росія стабільно нарощує використання волоконно-оптичних дронів із того часу, як вони допомогли змусити Україну відступити з Курського регіону.
Попри те що кабелі іноді заплутуються, волоконно-оптичні дрони мають суттєву перевагу над «безприв’язними» дронами, адже їх не можна вивести з ладу системами радіопридушення сигналу й вони часто уникають впливу засобів радіоелектронної боротьби. Більшість FPV-дронів із радіокеруванням, які є бездротовими й легше перехоплюються, можна оснастити кабелем, замінивши частину контролера та радіопередавача.
Втім огляд вантажних документів, торговельної статистики, ланцюжків постачання дронів і заяв компаній, проведений The Washington Post, показав, що китайські виробники комерційних дронів відіграли ключову роль у допомозі російським виробникам збільшити масштаби виробництва і тепер допомагають розробляти компоненти з прямим бойовим призначенням.
За даними китайської митної адміністрації, у травні та червні Китай експортував до Росії рекордні довжини волоконно-оптичних кабелів — відповідно 119 тисяч і 130 тисяч миль — перед різким стрибком до 328 тисяч миль у серпні. Постачання в Україну також тривало, але у значно менших обсягах: у серпні, згідно з останніми доступними даними, було продано лише 72 милі кабелю.
Китай обмежує доступ до деталей і технологій для України та її партнерів, водночас «відкриваючи шлюзи для компонентів російських дронів», сказав Мік Раян, старший науковий співробітник із військових досліджень Інституту Лоуї (Сідней).
За словами Раяна, спроможність Китаю виробляти великі обсяги компонентів за низькими цінами — а також швидко створювати нові прототипи й технології — дає Росії значну перевагу над Україною.
Це має відчутні наслідки на полі бою, оскільки легші та довші кабелі дозволили Росії розширити дальність атак углиб підконтрольної Україні території. Місцева влада в Краматорську повідомила про першу атаку волоконно-оптичним дроном.
«Якщо подивитися, як змінюється лінія фронту, [Росія бере] територію шматками, що відповідають дальності польоту волоконно-оптичних дронів», — сказала Бондар із CSIS. За її словами, Росія використовує ці дрони, щоб знищувати українські логістичні лінії, командні пункти та засоби придушення за лінією фронту перед початком наступу.
Висока вартість поставок порівняно з їхньою вагою, зафіксована в офіційній статистиці з кінця 2024 року, свідчить, що російські покупці імпортували кабелі військового класу, сказав Джозеф Вебстер, старший науковий співробітник Атлантичної ради, який відстежує зростання експорту.
Водночас експорт із Китаю до Росії літій-іонних батарей також різко зріс улітку — до рекордних 54 млн доларів у червні, з незначним зниженням до 47 млн у серпні.
За словами Вебстера, ці батареї, ймовірно, використовувалися у виробництві дронів, оскільки Росія майже не виготовляє електромобілів або електроніки — інших основних сфер застосування цієї технології.
Експорт літій-іонних батарей в Україну за той самий період становив лише 11–12 млн доларів на місяць.
Лідери НАТО в липні назвали Китай «вирішальним помічником» війни Путіна проти України, а Європейський Союз неодноразово закликав Китай «не надавати жодної матеріальної підтримки, яка підживлює російську військово-промислову базу».
Сполучені Штати та ЄС запровадили кілька раундів санкцій проти російських і китайських компаній, але це мало що змінило в потоках товарів подвійного призначення — таких як згадані кабелі та батареї.
Європейські лідери хочуть, аби Китай «використав свій вплив і важелі тиску на Росію для сприяння мирному врегулюванню в Україні, але вважають, що Китай робить недостатньо», сказав Даніель Балаж, науковий співробітник Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама при Технологічному університеті Наньян у Сінгапурі.
Натомість російська індустрія виробництва дронів, що швидко розширюється, покладається на китайських постачальників у процесі нарощування виробництва.
За даними незалежного видання The Insider, з 2023 року в Росії зареєстровано щонайменше 140 виробників дронів і ще 60 структур, що постачають деталі, перепродають дрони або навчають операторів.
Один із найбільших російських виробників, ТОВ «Рустакт», імпортував із Китаю запчастини — зокрема двигуни, батареї та електричні панелі керування — на суму 577 млн доларів у період із липня 2023 року до грудня минулого року, згідно з даними відстеження вантажів компанії Sayari, вашингтонської фірми з аналізу економічних ризиків.
Відтоді як ЄС запровадив санкції проти «Рустакта» у грудні, публічно зафіксованих китайських поставок цій компанії не було — частково й через дедалі більшу складність отримання даних про імпорт та експорт у Росії.
Проте ці обмеження не поширилися на її основних китайських постачальників.
Два головні постачальники російської компанії — виробник літій-іонних батарей Shenzhen Huaxin Energy і виробник дронів Nasmin Technology, що належить Shenzhen Kiosk Electric, — не відповіли на запити про коментар.
Саме маловідомі виробники, подібні до цих, становлять більшість ланцюжка постачання деталей для дронів у Китаї й задовольнили російський попит після того, як DJI, найбільший у світі виробник комерційних дронів, у 2022 році припинив прямі продажі в Україну та Росію.
Хоча ця заборона не завадила модифікованим дронам DJI — зокрема волоконно-оптичним — потрапляти на поле бою, аналітики зазначають, що вона відкрила можливості для менших китайських фірм продавати комплектуючі та обладнання безпосередньо пов’язаним із військовими російським виробникам або допомагати їм відкривати заводи в Китаї.
Російський виробник дронів ТОВ «ASFPV» (відомий також як PGI Technologies) на своєму сайті розміщує фото своїх заводів у Китаї, які виробляють волоконно-оптичні дрони та котушки кабелю, поряд із листами від російських військових, де ті висловлюють зацікавлення придбанням у компанії сканерів для виявлення дронів.
Петербурзька компанія «Стрибог» пропонує готові до використання верстати для намотування волоконно-оптичних кабелів за 2200 доларів.
Знімки її виробничого майданчика на головній сторінці сайту показують китайський персонал і обладнання з написами китайською мовою. У публікації блогу від 24 вересня компанія хизується новорозробленою котушкою волоконно-оптичного кабелю діаметром 0,28 мм і вагою менше ніж 4 фунти з дальністю 12 миль — за словами компанії, її розробили китайські інженери.