Команда міського голови Харкова Ігоря Терехова розглядає можливість виходу на загальнонаціональний рівень та створення власного політичного проєкту. Потенційна партія може орієнтуватися на соціально спрямовану лівоцентристську політику.
Про такі плани пише РБК-Україна з посиланням на джерела, близькі до Терехова.
Сам міський голова поки публічно не оголошував про створення партії, участь у парламентських виборах або намір залишити Харків. Водночас співрозмовники видання стверджують, що політичні плани його команди вже не обмежуються місцевим рівнем.
Потенційний проєкт може зробити ставку на соціальні гарантії, відновлення постраждалих регіонів, посилення місцевого самоврядування та образ ефективних «міцних господарників». Його основою може стати електорат Півдня та Сходу, однак для успіху команді Терехова доведеться виходити за межі цієї регіональної ніші.
Інтерес до політичних перспектив харківського мера посилився після оприлюднення результатів соціологічних досліджень. За опитуванням КМІС, проведеним у травні-червні 2026 року, Терехову довіряли 52% респондентів, не довіряли — 19%. Він отримав найкращий баланс довіри серед діячів, включених до опитування.
У березневому дослідженні SOCIS гіпотетична партія Терехова набирала 13,7% серед респондентів, які планують голосувати та вже визначилися з вибором. Це забезпечило б їй третє місце після можливих політичних проєктів Валерія Залужного та Кирила Буданова.
Зростанню популярності мера, за оцінкою РБК-Україна, сприяла робота міської влади під час складної зими 2025–2026 років. Харків, попри близькість до фронту та регулярні російські удари по енергетиці, виявився краще підготовленим до кризи, ніж Київ.
Під час літнього перезавантаження Кабінету міністрів Терехова також розглядали як можливого кандидата на посаду в уряді. Після зустрічі мера із Зеленським у медіа припускали, що йому можуть запропонувати прем’єрське крісло. Однак Терехов залишився керувати Харковом.
Експерти застерігають, що нинішні результати опитувань не є прогнозом майбутніх виборів. Терміни голосування залишаються невідомими, а після завершення війни суспільні настрої та політичний порядок денний можуть суттєво змінитися.
