Уряд Джорджі Мелоні розмірковує над фіксацією пенсійного віку на позначці 67 років, попри застереження критиків, що такий крок посилить тиск на державні фінанси, які лише відновлюються. Профспілки вимагають зупинити автоматичне підвищення віку виходу на пенсію та переглянути закон, ухвалений під час боргової кризи єврозони, пише Financial Times.
Чинний закон Італії прив’язує пенсійний вік до зростання тривалості життя з переглядом кожні два роки та автоматичним підвищенням за потреби. Востаннє пенсійний вік зріс у 2019 році — на п’ять місяців, до 67 років, а з 1 січня 2027-го має зрости ще на три місяці. Міністр фінансів Джанкарло Джорджетті раніше заявляв, що готовий до дворічного мораторію, який до 2029 року призупинить автоматичне коригування; Мінфін зазначив, що ідея «на обговоренні» й рішення врахує «загальну економічну картину».
Партія «Ліга», що входить до правлячої коаліції, давно критикує автоматичні підвищення й підтримує замороження. Сенатор «Ліги» Клаудіо Дурігон назвав прив’язку пенсійного віку до тривалості життя «звірячою політикою щодо робітника», навівши приклади загибелі літніх працівників, які працювали на важкій техніці.
Незалежне парламентське бюджетне управління Італії оцінило, що відмова від автоматичного механізму підвищення збільшить пенсійні видатки на 0,4% ВВП до 2040 року, а співвідношення держборгу до ВВП до 2031 року зросте до 139% — на сім пунктів вище від поточних прогнозів. Економісти попереджають, що такий сигнал може занепокоїти інвесторів на тлі нервової реакції ринків на французький борг. «Автоматичний зв’язок пенсійного віку з тривалістю життя — це якір фіскальної стійкості Італії», — сказав Філіппо Таддей, старший європейський економіст Goldman Sachs.
Від часу приходу Мелоні до влади в 2022 році інвестори відзначили фіскальну стриманість уряду: спред між десятирічними облігаціями Італії та Німеччини минулого місяця впав нижче 0,8 в.п., а вартість запозичень країни близько 3,6% — на рівні Франції. Минулого тижня Fitch підвищило суверенний рейтинг Італії до BBB+, пославшись на «зростання впевненості у фіскальній траєкторії на тлі стриманої політики». Водночас Тіто Боері, ексголова Національного інституту соцзабезпечення, застеріг: розривання зв’язку між пенсійним віком і тривалістю життя «важко вдарить» по боргу. Ельза Марія Форнеро, головна архітекторка реформи, порадила «обережність» з огляду на політичні та фінансові наслідки.
Попри відносно високий пенсійний вік, у віковій групі 50–74 років працюють лише 46% італійців — один із найнижчих показників у Європі, що пов’язують із минулими ранніми виходами на пенсію. На тлі виборів 2027 року аналітики остерігаються, що уряд може спокуситися на популістські кроки. «Боюся, що ближче до дати виборів вони відмовляться від єдиного правильного, що зроблено за ці роки, — бути стриманими — і не робити дурниць», — сказав Боері.