У НАБУ пропонують змінити правила внесення застави, щоб кошти, які вносять за підозрюваних, перевіряли на законність походження. Ініціативу в Бюро пов’язують із практикою, коли багатомільйонні застави за фігурантів резонансних справ сплачують компанії, формально не пов’язані з ними.
Про це заявив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.
За його словами, застава має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП вона часто є альтернативою триманню під вартою, однак у деяких випадках, вважає Абакумов, сама стала частиною кримінальної економіки.
Як приклад він навів справу “Мідас”. За його словами, мільйони гривень застави за топпосадовців вносили зі рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не мали до цих людей жодного стосунку.
“Їх засновники та директори часто не можуть пояснити ні чим насправді займаються їхні компанії, ні чому вони раптом вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних”, — зазначив Абакумов.
Він описав і механізм таких операцій. За його словами, готівку, отриману внаслідок протиправної діяльності, фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші.
У справі “Мідас”, за словами Абакумова, вартість такої послуги становила від 10% до 30% суми застави.
“Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще й доволі прибутковий бізнес”, — заявив він.
Абакумов також звернув увагу, що під час внесення застави фінансовий моніторинг фактично не спрацьовує: кошти перераховують, підозрювані виходять на свободу, а належної перевірки походження грошей може не бути.
“Застава, виходить, стає кешбеком для держави. Саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін”, — сказав керівник підрозділу детективів НАБУ.
За його словами, основою для таких змін може стати законопроєкт №15388, зареєстрований 8 липня 2026 року.
Абакумов вважає, що держава має перевіряти компанії, які вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень: встановлювати їхніх реальних власників, походження коштів та зв’язок із фігурантами справ.
“Застава повинна залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від викрадених активів”, — підсумував він.
