Паралельно з жорстокими бойовими діями на фронті протяжністю понад тисячу кілометрів, Росія та Україна ведуть не менш запеклу дипломатичну боротьбу – цього разу за вплив на президента США Дональда Трампа, переконуючи його в тому, хто насправді перешкоджає досягненню миру, пише Financial Times.
За даними джерел видання, обізнаних із ходом переговорів, протягом останнього тижня Володимир Путін свідомо зволікав з відповіддю на американську мирну ініціативу, а згодом взагалі не прибув на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у Туреччині, яку сам же й ініціював публічно.
Відмова Путіна вести перемовини на запропонованих умовах не зустріла жорсткої реакції – принаймні такої, яка могла б змусити його до поступок або змінити хід війни.
Найяскравішим свідченням цього стали слова президента США Дональда Трампа, який фактично виправдав відсутність Путіна на переговорах і поставив під сумнів саму їхню доцільність, заявивши: «Нічого не відбудеться, доки ми з Путіним не зустрінемось особисто».
Це стало подарунком для Кремля, який давно прагне прямого діалогу з Вашингтоном. Водночас в Україні це лише посилило побоювання, що Трамп може домовитися з Путіним за спиною Києва, поставивши під загрозу українські інтереси.
«Путін робить рівно стільки, щоб Трамп повірив, нібито Росія щиро зацікавлена в мирі, але водночас робить усе можливе, аби нічого не вийшло», – сказав один із високопоставлених європейських дипломатів, залучених до переговорів. «І Трамп на це купується».
Схожі побоювання висловлюють і союзники США. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що Путін «намагається завести американського президента в глухий кут», і додав: «Мені важко уявити, що Трампу це подобається».
Намір Путіна уникати реальних переговорів остаточно проявився минулого тижня. За даними Financial Times, російські чиновники повідомили спецпредставнику Трампа Стіву Віткоффу, що Путін не готовий обговорювати 22-пунктний мирний план, який було розроблено за участі України та країн ЄС.
Наступного дня ці пункти обговорювалися у форматі відеоконференції між українськими та американськими посадовцями. Україну представляли голова ОП Андрій Єрмак і міністр оборони Рустем Умеров, США – Віткофф, держсекретар Марко Рубіо (який також тимчасово виконує обов’язки радника з нацбезпеки), а також генерал Кіт Келлог.
У відповідь на позицію Москви Віткофф відклав попередньо узгоджену зустріч із Путіним. Представник Віткоффа, втім, заявив, що жодної поїздки насправді не планувалося.
Після цього європейські й українські лідери закликали до безумовного 30-денного перемир’я. Путін відкинув цю вимогу, натомість запропонував провести прямі переговори з Україною 16 травня в Стамбулі. Ідею підтримав Трамп і особисто закликав Зеленського взяти участь. Президент України погодився і закликав Путіна приїхати особисто – що стало б лише другою очною зустріччю між ними.
Однак російський лідер проігнорував виклик і надіслав маловідомого делегата – колишнього міністра культури РФ Володимира Мединського. Переговори тривали менше двох годин і завершилися без прориву. Сторони домовилися лише про обмін військовополоненими, але не просунулися в питанні припинення вогню.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що «останні години довели – Росія не зацікавлена в перемир’ї» і що лише посилення тиску з боку США та Європи може змусити Кремль до поступок.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер додав: «Поки Україна і весь світ платять ціну за агресію Путіна – він сам повинен платити ціну за зрив миру».
Разом із Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і прем’єром Польщі Дональдом Туском Стармер виступив із спільною заявою, в якій позицію Путіна названо «неприйнятною».
Ці ж четверо лідерів разом із Зеленським провели спільну телефонну розмову з Трампом. За словами Стармера, між Великою Британією, Францією, Німеччиною, Польщею та адміністрацією Трампа «досягнуто високого рівня координації».
«Це постійна крапля по краплі», – зазначив один із міністрів закордонних справ країн ЄС, маючи на увазі зусилля вплинути на Трампа, щоб той зайняв твердішу позицію щодо Кремля.
Однак поки що в адміністрації Трампа уникають прямої критики Москви й натомість висловлюють розчарування в обох сторонах конфлікту.
Марко Рубіо у четвер заявив, що Трамп «готовий залишатися в цьому процесі стільки, скільки знадобиться для досягнення миру». Але додав: «Ми не можемо нескінченно літати світом і брати участь у зустрічах, які не дають результату».
Один із високопоставлених українських чиновників описав ситуацію як партію геополітичного «блекджека», у якій Зеленський і Путін грають за одним столом, а дилером виступає Трамп.
«У Путіна сильна, але ризикована карта», – сказав він. «І якщо він потягне ще одну – може збанкрутувати».