Астрономи зафіксували планетну систему, яка суперечить чинним уявленням про формування планет: у ній кам’яниста планета розташована далі від зорі, ніж газові сусіди. Систему спостерігали за допомогою космічного телескопа Cheops Європейського космічного агентства, повідомляє Reuters.
Йдеться про чотири планети — дві кам’янисті та дві газові, що обертаються навколо тьмяної червоної карликової зорі LHS 1903 приблизно за 117 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Рисі. Зоря має близько половини маси Сонця та лише 5% його світності.
Найбільшу увагу вчених привернув порядок планет. Внутрішня планета є кам’янистою, наступні дві — газові, а четверта, яка за теорією також мала б бути газовою, виявилася кам’янистою. Дослідники назвали таку конфігурацію системою, «побудованою навиворіт».
У Сонячній системі чотири внутрішні планети кам’янисті, а зовнішні — газові. Виявлена структура суперечить класичній моделі, згідно з якою ближче до зорі формуються невеликі кам’янисті світи, а на більших відстанях — газові планети з потужними атмосферами.
Усі чотири планети нової системи обертаються значно ближче до своєї зорі, ніж Меркурій до Сонця. Дві кам’янисті планети належать до класу «суперземель» — вони подібні за складом до Землі, але у 2–10 разів масивніші. Дві газові класифікують як «мінінептуни» — менші за Нептун, але більші за Землю.
Науковці припускають, що планети формувалися послідовно, а газ, який міг би утворити атмосферу четвертої планети, раніше використали інші. Інша гіпотеза передбачає, що ця планета втратила початкову газову оболонку внаслідок космічного зіткнення.
Четверта планета також зацікавила дослідників потенційною придатністю до життя. Її маса приблизно у 5,8 раза перевищує земну, а температура становить близько 60°C — значення, співставне з найвищими температурами, зафіксованими на Землі. Подальші спостереження за допомогою космічного телескопа James Webb можуть допомогти з’ясувати умови на цій планеті та оцінити її придатність для життя.