Сьогодні забрав з типографії кілька примірників книги «Тінь війни». Папір на дотик, фарба на запах, світлини, світлини, світлини… 250 світлин… І поезія, 23 вірші, що у поєднанні з фотообразами повинні складати єдине ціле.
Хто так ще в нас робив про війну? Тексти українською й англійчською. Клята, важка робота, але радість наповнює душу, бо художник і дизайнер Володимир Носань зумів зрозуміти й поселити в книгу душу страждань, руїн і перемоги. Смутку там також чимало, бо не один мій герой, поки створювалася книга, вже загинув, пішов до небесного воїнства… Я їм присваячую цю книгу. Зокрема, художнику Сергію Пущенку, який загинув під Києвом. Це він подав тоді, перед вторгненням, ідею обкладинки і назву книги. Кажуть, не встигли його оформити. Орденом за мужність посмертно нагородили, а не оформили… Читайте, дивіться.
Зараз саме час поєднання поетичного образу і жорсткого фоторяду. Думаю колись гарно представлю все, що написав про війну – 4 книги. Маю сотню історій воїнів, 60 кращих знімків, надрукованих великим форматом… Тисячі й тисячі світлин. А ще 14 пісенних композицій, записаних у студії Driben Records. Маю мрію зробити й виконати пісню «Коли закінчиться віна» з симфонічним оркестром. І як у тому кіно скажу: «Маестро…»