У перекладі з латині терор – це жах.
Цей біблійний князь жаху завжди приходив до нас с Росії. Був Андрій Боголюбський, що знищив Київ. Потім – Петро Перший, який руками Меншикова знищив Батурин. Навіть немовлят.
Далі був ленінсько-троцкістський червоний терор. Терор голодом 1932-33 років – це найжахливіше, бо голод вбиває повільно мільйони: спочатку вмирає голова родини, потім мати, насамкінець, вмирають діти, яким батьки віддавали останню крихту.
Вмираєш у муках, усвідомлюючи невідворотність смерті.
Голодомор – це звичайна політика продовження терору сусідами, щоб нас зламати.
Великий терор 37, кидання на кулемети і мінні поля під час Другої світової.
Мовляв, чим більше українців загине, тим менше доведеться засилати до Сибіру.
Тепер терор на Сході. Те, що сьогодні був вибух на Основі в Харкові, а перед цим в пабі Стіна, де постраждали люди – продовження політики терору, аби зламати наш дух.
Але ми – незламні.
З іншого боку, москалі перемагали тому, що були жорстокіші.
Навіть за нацистів.