Зростаюча кількість російських компаній звертається по державну підтримку й податкові пільги саме тоді, коли Кремль стикається з розширенням бюджетного дефіциту через війну проти України, пише Bloomberg.
Лобістська група сталеливарної галузі просить звільнення від акцизу на сиру сталь і податку на видобуток залізної руди, щоб підтримати прибутковість, що знижується. За словами обізнаних джерел, такий крок може коштувати бюджету близько 10 млрд рублів на місяць. Водночас Міністерство транспорту планує залучити 65 млрд рублів підтримки для «Російських залізниць», які стикаються зі зростанням витрат, падінням маржі та значним борговим навантаженням.
Найбільший девелопер житлової нерухомості Samolet Group також звернувся по державну допомогу обсягом 50 млрд рублів, стверджуючи, що це дозволить уникнути підвищення цін на житло, яке перебуває на стадії будівництва.
Хвиля запитів на підтримку на тлі високої вартості запозичень і охолодження економіки нагадує кризові періоди 2008 року та часу після анексії Криму у 2014-му. Проте нині можливості Москви значно обмежені: війна, що наближається до п’ятого року, виснажує державні ресурси. Економіка вперше з 2022 року сповільнилася після підвищення ключової ставки до рекордних 21% для стримування інфляції, яка згодом знизилася лише до 16%.
Бюджет додатково тиснуть слабші ціни на нафту, знижки на російську нафту та зміцнення рубля, що скорочує доходи. Влада намагається знайти до 1,2 трлн рублів для підтримки ключових бюджетних показників, тоді як ліквідні резерви суверенного фонду наближаються до критичного мінімуму, змушуючи уряд активніше залучати дорогі боргові ресурси.
Компанії стикаються з одними з найскладніших умов за десятиліття: санкції порушили ланцюги постачання, обмежили доступ до технологій і створили проблеми з платежами, а високі ставки стримують кредитування та зменшують прибутковість. Експерти зазначають, що держава не зможе допомогти всім заявникам, а бізнесу доведеться ухвалювати болючі рішення — реструктуризуватися, скорочувати витрати, продавати активи або навіть змінювати власників.
Водночас уряд може надавати пріоритетним секторам пільгові кредити замість прямої бюджетної підтримки, перекладаючи частину ризиків на банки. Очікується період стагнації, під час якого слабші та менш ефективні компанії поступово залишатимуть ринок, хоча повномасштабна криза поки не виглядає неминучою.